На національному чемпіонаті Китаю з плавання на короткій воді в Пекіні азійські рекорди посипалися один за одним — п'ять за кілька днів. Лі Бінцзе повернула собі азійський рекорд у жіночому 1500 м вільним стилем, покращивши результат сінгапурки Ган Чинг Хві на 4,32 секунди й показавши 15:34,09.
Це не просто цифри на табло. Китайська збірна після домінування на Азійських іграх повернулася в басейн із чіткою метою — підготуватися до грудневого чемпіонату світу з плавання на короткій воді, який відбудеться саме в Пекіні. Рекорди стали сигналом: глибина складу й системна робота дають результат навіть після періоду відновлення.
Чжан Юйфей оновила азійський рекорд у 100 м батерфляєм (54,87), Чжан Чжаньшо — у чоловічому 800 м вільним стилем (7:28,61). Сюй Цзяюй додав до світового рекорду в 50 м на спині ще й азійські досягнення на інших дистанціях. За цими іменами стоїть не лише індивідуальний талант, а й жорстка конкуренція всередині країни, де навіть олімпійські чемпіони, як-от Ван Шунь і Пань Чжаньле, змушені боротися за місце.
Лі Бінцзе після фінішу зізналася, що пливла з болем і на тлі менструації, але чітко дотримувалася плану за відрізками. Її самооцінка — «дуже середньо», мета на грудень — 15:20 і нижче. Такий підхід розкриває механізм: китайські плавці не ганяються за кожним рекордом, а використовують національні старти як полігон для відпрацювання тактики й психології перед головним турніром.
П'ять азійських рекордів за один чемпіонат — це не випадковість, а наслідок глибокої лави запасних і постійного тиску всередині системи. Поки решта азійських країн ловлять окремі спалахи, Китай будує конвеєр результатів. У грудні в тому ж «Водному кубі» стане ясно, чи вистачить цього запасу на світове домінування.
