У стандартних нерівностях Белла вимірювання вважаються незалежними від джерела кореляцій. Нова робота показує, що це припущення можна замінити строгими експериментально перевірюваними межами.
Група дослідників з Міжнародного інституту фізики в Бразилії, Університету Гріффіта в Австралії, Університету Сапієнца в Римі та інших центрів представила preprint 10 листопада 2026 року на arXiv. Вони вклали звичайний сценарій Белла в більшу причинно-наслідкову мережу з кількома незалежними джерелами. Отримані лінійно-програмні нерівності MDC дають нижню та верхню межі на ступінь залежності вимірювань прямо з даних.
Якщо ці межі несумісні, нелокальність сертифікується без апріорного припущення про свободу вибору. Метод працює навіть при шумі й не потребує ідеальних кореляцій, як в оригінальній конструкції Фріца.
Найнесподіваніше: genuine quantum nonlocality можна підтвердити для кореляцій, що перевищують межу Цірельсона — до значення CHSH близько 3,03. Це руйнує звичне уявлення, що перевищення Tsirelson bound автоматично вказує на «фальшиву» нелокальність.
Підхід застосовний до багатоджерельних і багаточастинкових тестів Белла і значно простіший за існуючі методи за обчислювальною складністю та стійкістю до шуму.
Результати викладено в preprint arXiv:2611.14791 від 10 листопада 2026 року.
Тепер експериментатори отримують інструмент, який дозволяє сертифікувати квантову нелокальність у реальних, неідеальних умовах, не спираючись на недоводжувані припущення про свободу вибору.


