У вересні 2026 року в журналі Physical Review X з'явилася робота, яка змінює підхід до перевірки квантової заплутаності. Вчені показали, як неконтекстуальні нерівності дозволяють підтвердити заплутаність будь-якого стану, не знаючи заздалегідь, як влаштовані вимірювання.
Метод поєднує припущення про локальність Белла з узагальненою неконтекстуальністю. У результаті виникає ієрархія нерівностей, порушення яких свідчить про заплутаність, керування або нелокальність. Головна перевага — відсутність необхідності в попередній характеризації вимірювальних приладів і незалежність від калібрувальної свободи томографії.
В експерименті фізики генерували поляризаційно-заплутані фотони в інтерферометрі Сагнака з кристалом PPKTP. Вони перевіряли сімейства ізотропних двокубітних станів і показали, що новий підхід сертифікує заплутаність там, де тести Белла і стірінгу вже безсилі. Для деяких станів частка сертифікованих заплутаних станів зросла в десятки разів.
Уявіть звичайний тест на заплутаність як перевірку, де потрібно заздалегідь знати правила гри та калібрувати всі прилади. Новий метод працює як незалежний арбітр: він дивиться лише на статистику кореляцій і виявляє заплутаність, навіть якщо вимірювання неідеальні та невідомі заздалегідь. Це робить перевірку стійкою до невизначеностей реального експерименту.
Результати опубліковано в Physical Review X 1 вересня 2026 року. Метод уже продемонстровано на реальних фотонних станах, і він відкриває шлях до сертифікації заплутаності в складних багатокубітних системах без допоміжних джерел заплутаності.
Тепер перевірка квантових ресурсів стає простішою та надійнішою — достатньо виміряти кореляції та перевірити нерівність, не витрачаючи час на повну характеризацію апаратури.
