У світі, де мільйони людей намагаються впоратися з ожирінням, а дослідження все частіше пов'язують здоров'я обміну речовин з кишковим мікробіомом, нове дослідження пропонує інший погляд. Вчені показали, що протиожирівальний ефект олігосахаридів альгінату — природних сполук, отриманих з бурих морських водоростей, ймовірно, зумовлений насамперед активацією бурої жирової тканини, а не змінами складу кишкових бактерій.
Brown fat, not the gut microbiome, appears to drive the anti-obesity effects of alginate oligosaccharides. A Journal of Advanced Research study reports that alginate oligosaccharides (AOSs, DP2–4) both prevent and treat obesity in high-fat diet mouse models with efficacy
Робота, опублікована в Journal of Advanced Research, виконана групою дослідників під керівництвом Шаоціна Яна. В експериментах на мишачій моделі ожиріння вчені виявили, що олігосахариди альгінату значно зменшують набір маси тіла, покращують обмін речовин і посилюють енергетичні витрати організму. При цьому протиожирівальний ефект зберігався навіть після пригнічення кишкової мікробіоти антибіотиками, що вказує на те, що основна дія цих сполук, ймовірно, пов'язана не з мікробіомом, а з бурою жировою тканиною.
На відміну від білого жиру, який слугує головним чином сховищем енергії, бурий жир витрачає її на виробництво тепла. Його клітини багаті на мітохондрії та містять білок UCP1, що дозволяє перетворювати енергію поживних речовин переважно на тепло, а не запасати її у вигляді АТФ. Дослідження показало, що олігосахариди альгінату посилюють експресію UCP1 та інших генів, пов'язаних з термогенезом, підвищують активність мітохондрій і збільшують загальну витрату енергії організмом.
Особливо цікаво, що, хоча склад кишкової мікробіоти після прийому олігосахаридів дійсно змінювався, усунення більшості бактерій не скасовувало їхнього метаболічного ефекту. Це змушує переглянути уявлення про те, що дія подібних сполук обов'язково реалізується через мікробіом, і звертає увагу на власні енергетичні механізми організму.
Практичне значення відкриття може виявитися вельми суттєвим. Сьогодні більшість стратегій боротьби з ожирінням спрямовані на обмеження надходження енергії або зміну роботи кишечника. Якщо результати підтвердяться у людини, стимуляція бурого жиру може стати ще одним перспективним напрямком терапії, що дозволяє збільшити природні енерговитрати організму.
Разом з тим дослідники підкреслюють, що отримані результати стосуються експериментів на тваринах. Перш ніж подібні підходи зможуть застосовуватися в клінічній практиці, їх ефективність та безпеку необхідно підтвердити в дослідженнях за участю людей.
Це дослідження нагадує, що обмін речовин залежить не тільки від кишечника, але й від власних енергетичних систем організму. Можливо, саме бурий жир стане однією з нових терапевтичних мішеней у боротьбі з ожирінням, а природа знову підказує рішення там, де його довго не шукали.
