У третьому кварталі 2026 року Китай прийняв 11,6 мільйона іноземних відвідувачів — на 15,6% більше, ніж роком раніше. З них майже 9 мільйонів в'їхали без віз, і ця частка зросла на 24,1%. Такі цифри, опубліковані Державним управлінням у справах міграції КНР, показують не просто статистичний стрибок, а зсув у тому, як іноземці починають сприймати країну.
Політика одностороннього безвізового в'їзду, запущена наприкінці 2023 року для шести країн і до вересня 2026-го розширена до 50 держав, дозволяє залишатися до 30 днів. Транзитний режим для 57 країн продовжено до 240 годин. Росія, Південна Корея та В'єтнам очолили список, за ними йдуть Малайзія, США і Японія. Спрощення процедур збіглося з трендами «China Travel» і «China Haul» — іноземці не лише оглядають визначні пам'ятки, а й активно купують товари, пробують повсякденне життя та діляться знахідками в соцмережах.
За цифрами стоїть глибший процес. Раніше в'їзд до Китаю вимагав попередньої підготовки і часто обмежував спонтанні поїздки. Тепер поріг знижено, і це змінює склад мандрівників: більше індивідуальних туристів, менше організованих груп. У результаті зростає інтерес до регіонів за межами Пекіна і Шанхая — від Харбіна до сіл Гуйчжоу, де відвідувачі спілкуються з місцевими жителями і пробують традиційні ремесла.
Однак швидке зростання несе й виклики. Туристичні об'єкти впроваджують ШІ-асистентів для перекладу і спрощують мобільні платежі, але масовий приплив може посилити навантаження на популярні місця. Китайська влада в довгостроковому плані до 2030 року ставить за мету — 190 мільйонів в'їзних візитів на рік і доходи понад 150 мільярдів доларів. Успіх залежатиме не лише від кількості, а й від того, чи вдасться зберегти баланс між доступністю і автентичністю вражень.
Зрештою, безвізові заходи перетворюють Китай із пункту в маршруті на місце, куди повертаються. Для багатьох відвідувачів це вже не просто «ще одна країна», а простір, де можна затриматися, зрозуміти ритм і забрати з собою не лише сувеніри, а й нові зв'язки.
