Якщо Душа — це Світло, то чому людина може обирати шлях темряви?
❓ЗАПИТАННЯ:
Є усвідомлення, що кожна Душа перебуває у Світлі. Але що тоді спонукає Особистість проходити шлях Темряви? Чому так багато тих, хто чаклує, проводить певні обряди та ритуали? Адже якщо Душа — це Світло, навіщо знижувати вібрації та обирати шлях Темряви? Чи, можливо, це гра в дуальність?
❗️ВІДПОВІДЬ lee:
Я б не сказав, що людей із негативною динамікою багато. Їх рівно стільки, скільки необхідно для загального зростання цивілізації. Знаєте, це як у драматургії: що складніший шлях героя, то значущішим є його перетворення у фіналі. Саме для цього й потрібні антигерої.
Сама по собі відмова від позитивної динаміки — це вибір надзвичайно складної траєкторії розвитку, на яку наважуються лише «просунуті душі», готові зануритися в темряву. Вони цілком усвідомлюють цей вибір і знають, крізь які випробування їм доведеться пройти. Результатом для них стане подальше прискорення у зростанні. Адже весь той біль, який вони завдають іншим істотам, вони згодом приймуть на себе в тій чи іншій ролі, у тому чи іншому житті (або між життями).
Якщо міркувати лінійно, то «попередні» втілення будд та «святих» — це саме занурення в негативну динаміку. Не у всіх, проте в багатьох випадках це саме так. Люди припускають, що подібне «досягнення святості» — це наслідок численних «благосних» життів, однак найчастіше все навпаки — це тривалі страждання на самому дні негативу заради досвіду його інтеграції. Для вознесіння за межі полярності необхідний величезний досвід проживання всіх крайніх полюсів.
