Boise State вирішили потанцювати під чужу культову пісню — Oregon це дуже не сподобалось.
І ця історія виявилася ще смішнішою: Boise State готувалися до цього заздалегідь — тренер Спенсер Деніелсон зізнався, що Shout вмикали на тренуваннях, щоб команда була готова до фірмового ритуалу Oregon.
Є речі, які у спорті краще не чіпати.
Кубки.
Талісмани.
І, як виявилося, чужі культові пісні.
Під час матчу Oregon Ducks проти Boise State 5 вересня на стадіоні Autzen в Юджині настав традиційний момент: між третьою та четвертою чвертями заграла Shout — пісня з фільму National Lampoon’s Animal House.
Для вболівальників Oregon це майже священний ритуал.
На великому екрані показують знаменитий ролик із колишніми зірками команди, трибуни співають, стрибають і танцюють.
Але цього разу сталося непередбачуване.
Гравці Boise State подивилися на все це і вирішили:
«А ми чим гірші?»
І почали танцювати разом з усіма.
Причому бадьоро. Із задоволенням. На чужому стадіоні.
У той момент рахунок був 24:24, тому господарі сприйняли таке веселощі не як дружній флешмоб, а практично як особисту образу.
Квотербек Oregon Данте Мур пізніше зізнався, що реакція команди була приблизно такою:
«Гей, так не можна робити у нас вдома».
Особливо розлютився тайт-енд Джамарі Джонсон.
І ось тут з'ясувалася найкраща частина історії.
Boise State танцювали зовсім не випадково.
Тренер команди Спенсер Деніелсон розповів, що вони кілька тижнів вмикали Shout на тренуваннях, спеціально готуючись до четвертої чверті в Eugene.
Тобто це був не спонтанний танець.
Це була підготовлена операція.
Приблизно:
— Розиграші вивчили?
— Так.
— Захист розібрали?
— Так.
— Під Shout танцювати вміємо?
— Два тижні репетируємо.
У підсумку Oregon все-таки виграли 34:27, причому вирішальний тачдаун стався вже після танцювальної провокації.
Тож мораль вийшла досить простою:
у гостях можна почуватися як удома.
Але іноді господарі після цього починають грати помітно зліше. 😄
