У липні 2026 року адміністрація зробила помітний крок. Президент Трамп доручив Міністерству оборони та розвідувальній спільноті зняти дію угод про нерозголошення для колишніх та нинішніх співробітників, які мають відомості про невпізнані аномальні явища. 31 липня Принциповий заступник директора національної розвідки Аарон Лукас підписав меморандум, який закріпив це рішення. Згідно з документом, NDA, клятви та попередні зобов'язання більше не заважають передавати інформацію уповноваженим представникам AARO або цільової групи PURSUE. Агентствам надали 30 днів на призначення відповідальних осіб та повідомлення співробітників. Здавалося, бар'єр знято.
Однак уже на початку серпня стало зрозуміло: цього недостатньо. Документаліст Джеймс Фокс разом із журналісткою Леслі Кін та колишнім розвідником Девідом Грушем виступили з прямим закликом. У короткому відео, підтриманому Submersive Media та 42west, вони попросили президента видати указ, який надасть імунітет для законного публічного розкриття базових фактів, що не стосуються національної безпеки. Сенс простий: меморандум Лукаса відкриває двері лише всередину системи — до офіційних каналів. Говорити відкрито, перед камерами чи на слуханнях, як і раніше, ризиковано.
Колишній чиновник Луїс Елізондо прямо підтвердив: меморандум не зняв із нього заборони спілкуватися з широкою публікою. Секретні зобов'язання продовжують діяти за межами AARO та PURSUE. Залишаються питання щодо корпоративних угод приватних підрядників та окремих програм особливого доступу. Саме тому новий заклик звучить жорсткіше за попередні. Інформатори готові надати деталі, які можна перевірити, але лише якщо отримають реальний захист від юридичних та кар'єрних наслідків.
Хронологія тут показова. Червневі прес-конференції на Капітолійському пагорбі за участю конгресменів Берлісона, Луни, Берчетта та Московіца вже вимагали імунітету. Липневий меморандум став відповіддю, але частковою. Серпневе відео фіксує наступний етап: від внутрішніх брифінгів — до відкритої розмови. Автори підкреслюють, що йдеться не про безконтрольний витік, а про факти, які суспільство має право знати.
Поки указ не з'явився, ситуація залишається в напівтоні. Меморандум Лукаса — це реальний прогрес. Але для тих, хто роками мовчав з обережності, цього все ще замало. Вони чекають не просто можливості доповісти керівництву, а права сказати публічно: ось що ми бачили, ось що знаємо. І вирішальне слово знову за президентом.
