У статті, опублікованій в журналі Informatics у серпні 2026 року, дослідники пропонують інтегровану систему, яка перетворює мезенхімальні стовбурові клітини (МСК) на цифрові активи. Автори — Чун Сеок Хан, Джин Ву Янг та Сун Ку — описують Рамкову програму цифровізації МСК (MDAF), де штучний інтелект, блокчейн та цифрові двійники працюють спільно.
Згідно з джерелом, традиційні підходи до клітинної терапії стикаються з проблемами відстежуваності, персоналізації та контролю якості. MDAF вирішує ці завдання на архітектурному рівні: кожна партія клітин отримує унікальний цифровий токен, а цифровий двійник моделює поведінку клітин в організмі пацієнта.
Блокчейн забезпечує незмінний запис походження та обробки МСК, що особливо важливо для регуляторних вимог. ШІ аналізує дані про клітини та пацієнта, щоб підібрати оптимальну дозу та протокол. Цифровий двійник дозволяє симулювати терапевтичний ефект ще до введення клітин.
Розробники підкреслюють, що така інтеграція створює прозорий ланцюжок поставок від донора до пацієнта. Кожен етап — виділення, культивування, зберігання та транспортування — фіксується у розподіленому реєстрі. Це, на їхню думку, знижує ризики підробок та підвищує довіру до терапії.
В рамках MDAF цифровий токен є не просто міткою, а активом, який можна відстежувати в реальному часі. Моделі ШІ оновлюють цифрового двійника на основі нових лабораторних даних, роблячи прогнози точнішими. Автори зазначають, що такий підхід відкриває шлях до справді персоналізованої регенеративної медицини.
Джерело представляє MDAF як прикладну інженерну структуру, яка об'єднує три технології для вирішення конкретних проблем клітинної терапії. Дослідники зосереджуються на архітектурі системи, а не на клінічних результатах, підкреслюючи потенціал для масштабування та стандартизації.
За даними статті, впровадження MDAF може змінити логістику та моніторинг клітинних препаратів, зробивши їх більш надійними та індивідуальними.
