На тихоокеанському березі мексиканського штату Коліма хвилі та припливи винесли на пісок понад дев'яносто предметів, створених задовго до приходу європейців. Мешканці села Плая-Текуанільйо в муніципалітеті Текоман помітили керамічні чаші, фрагменти жіночих фігурок і кістки тварин, після чого звернулися до Національного інституту антропології та історії.
Фахівці центру INAH у Колімі одразу розгорнули рятувальні роботи. Разом із рибалками, місцевою владою та мешканцями вони зібрали 38 артефактів під час перших обстежень у червні 2026 року, а ще 66 предметів передали самі мешканці. Серед знахідок — дев'ять цілих чаш, шістнадцять фрагментів антропоморфних фігурок, сорок сім черепків і одна можлива намистина.
Попередні оцінки датують матеріали періодом від середнього докласичного (1200–400 роки до нашої ери) до посткласичного (900–1521 роки нашої ери). На думку експертів, речі належать культурам західної Мексики й пов'язані з регіонами центральної та центрально-північної Мезоамерики. Пізніше знайшли також кістки собаки та тонкостінну миску, що належить до фази Армерія (500–1100 роки нашої ери).
Причина появи артефактів на поверхні — постійна ерозія прибережної смуги. Сильні хвилі, припливи та урагани розмивають піщані відкладення, які століттями приховували сліди давніх поселень. Аналогічні знахідки вже фіксували в грудні 2025 року, коли рибалки повідомили про еродовану поверхню з матеріалами фаз Ортісе, Комала, Коліма та Армерія.
Усі предмети передано на зберігання до центру INAH Коліма. Там тривають дослідження, які мають уточнити походження знахідок і дати нові відомості про життя людей, які населяли колімське узбережжя в доколумбову епоху. Подібні відкриття показують, наскільки крихкий баланс між природними процесами та збереженням культурної спадщини.
Кожен новий фрагмент кераміки чи кістки стає частиною мозаїки, з якої вчені відновлюють картину давніх торговельних шляхів, ритуалів і повсякденного життя. Водночас зростаюча активність океану нагадує, що багато пам'яток можуть зникнути, перш ніж їх устигнуть вивчити.
Своєчасна участь місцевих мешканців і оперативна робота інституту дозволяють зберегти хоча б частину цих свідчень для майбутніх поколінь.
