Під час експериментів слабкі електромагнітні поля несподівано змушували клітини мишей повертатися до більш молодого стану без прямого втручання в ДНК.
Дослідження, опубліковане в журналі Cell, свідчить, що такі поля активують часткове перепрограмування, подібне до дії факторів Яманаки, і водночас подовжують життя тварин на кілька місяців.
Ключове питання полягає в тому, наскільки стійким є цей ефект і чи можливо відокремити користь від імовірних побічних змін в експресії генів.
Історія цього питання сягає праць з епігенетичного контролю старіння: ще у 2010-х роках стало зрозуміло, що старіння значною мірою визначається не мутаціями, а станом хроматину та метилюванням ДНК.
У новому дослідженні вчені застосували низькочастотні поля до клітинних культур і цілих мишей, зафіксувавши зниження маркерів клітинного віку та поліпшення регенерації тканин.
Порівняння з генетичними методами перепрограмування виявляє важливу перевагу: поля діють неінвазивно та зворотно, проте дані про довгострокову безпеку залишаються обмеженими й потребують підтвердження в незалежних лабораторіях.
Уявіть радіоприймач, який не змінює станцію, а лише злегка підкручує ручку налаштування — сигнал залишається тим самим, але шуми зникають і мелодія звучить чистіше; приблизно так поля, судячи з усього, впливають на епігенетичний «шум» у клітинах.
Якщо механізм підтвердиться, це відкриє шлях до технологій, які впливають на старіння як на інформаційний процес, а не лише як на накопичення пошкоджень.
