❓ПИТАННЯ:
Розглядаючи образу/вину, побачила, що мені подобається бути як особлива. Вважай, розумію Гітлера, у якого бзик був на особливості нації, так і в мене. І побачила, це в мене якось пов'язано з «земляни, типу, "нижчі"», в принципі, це і в національностях ставлення простежується. Зрозуміло, немає нікого нижчого/вищого, але відчувається як код пам'яті цивілізації. Я до цього доходжу, начебто відчуваю єдність: всі-всі, хто є, різні цивілізації – це єдиний організм, усе взаємопов'язано і кожен унікальний, при цьому становить єдність. Але наче не до кінця, як не відпускається до кінця.
❗️ВІДПОВІДЬ lee:
Це тема – єдність різноманіття.
Тобто люди часто бачать у темі «ми одне» логіку – «ми однакові».
Але все строго навпаки.
Ми Одне означає – ми в сумі збираємо одну картину. Тобто – наш сенс прихований у сенсі загальної картини.
Але!
Кожен із нас цілком унікальний пазл.
З набору однакових (однотонних) частин ніяк не скласти загальну складну картину. Усі частини, кожен пазл мають бути унікальні й різні. Як різні деталі автомобіля в підсумку складаються в його цілісний стан.
Тож ваша тема – побачити благо в розбіжності, щоб зрозуміти Єдність.
