❓ ЗАПИТАННЯ:
Кажуть, люди починають відчувати, коли настає час іти з життя. Останнім часом мене відвідують не стільки суїцидальні думки, скільки роздуми про саму смерть. Я студентка у повному розквіті сил, проте передчуття власного кінця приходить до мене ледь не щодня: перед сном, дорогою до університету чи під час зустрічей із друзями, і мені від цього зовсім не страшно. Однак хочеться з’ясувати: чи це просто негативні установки, які варто опрацювати, чи це моє Вище Я морально готує мене до переходу в інший дивовижний світ?
❗️ ВІДПОВІДЬ lee:
Найімовірніше, це ваші негативні установки. Саме так воно і відчувається. Ви використовуєте програму з іншого життя, яку активно підтримуєте, аби рухатися заздалегідь обмеженим маршрутом.
Передчуття справжнього фіналу має зовсім інший відтінок — це усвідомлення ВЖЕ виконаної місії. Таке знання дається для того, щоб людина мала час на вибір: чи не бажає вона змінити вектор, стати іншою особистістю або ж рухатися до нових цілей. Якщо відповідь «не хочу» — тоді все гаразд. Якщо ж відповідь «хочу» — тоді теж усе гаразд.
Придивіться самі, який саме варіант «гаразд» ви зараз підтримуєте.
Якщо подібної точки вибору немає, то знання про перехід існує всередині, але зазвичай воно не усвідомлюється — думка не набуває конкретної форми, а людина проводить останні години чи дні у стані напівтрансу.
