Дослідники з Інституту оптики, точної механіки та фізики Чанчуня (CIOMP) Китайської академії наук розробили новий аналітичний алгоритм для методу глибокої частотної модуляційної інтерферометрії (DFMI).
Група під керівництвом Юй Тао запропонувала підхід, який підвищує точність вимірювання фази та спрощує обробку сигналу. Алгоритм усуває необхідність явної оцінки параметрів модуляції.
Роботу опубліковано в журналі Optics Communications. Вона пропонує перспективний шлях до створення компактних інтерферометричних систем для виявлення гравітаційних хвиль із космосу.
Вчені порівняли новий метод із традиційним покроковим відновленням фази. В умовах, що моделюють високоточні вимірювання, алгоритм показав середньоквадратичну похибку фази 2,362 мкрад — на 52,78% нижчу, ніж у звичайного підходу.
Похибка наблизилася до теоретичної межі точності. Це демонструє ефективне вилучення фазової інформації з інтерферометричного сигналу.
Додатково дослідники розробили архітектуру обробки, орієнтовану на програмовані логічні інтегральні схеми (FPGA). Симуляції з фіксованою комою підтвердили працездатність: похибка фази становила 2,663 мкрад.
Як вплине це спрощення на майбутні місії з пошуку гравітаційних хвиль? Результати вказують на потенціал для ефективної апаратної реалізації та точніших лазерних вимірювань у космосі.
Алгоритм може сприяти виявленню надзвичайно малих змін відстаней, спричинених гравітаційними хвилями, з меншими обчислювальними витратами.
