У травні 2026 року Організація Об'єднаних Націй оприлюднила доповідь, у якій пропонує відмовитися від традиційного орієнтування на валовий внутрішній продукт як на основний показник розвитку. Згідно з документом, ВВП не відображає ані внутрішню нерівність, ані стан довкілля, ані загальний рівень добробуту людей.
Автори доповіді зазначають, що за десятиліття використання цього показника чимало держав досягли високих темпів економічного зростання, проте зіткнулися з посиленням соціальної напруги та виснаженням природних ресурсів. Очевидно, нова система оцінювання охоплюватиме показники здоров'я населення, якості освіти та стійкості екосистем.
Ключовими учасниками обговорення стали представники країн, що розвиваються, які вже давно критикують ВВП за те, що він приховує реальні проблеми бідності та екологічної шкоди. Водночас розвинені економіки виявляють обережність, оскільки перехід до нових метрик може вплинути на їхні позиції у світових рейтингах та доступ до фінансування.
У доповіді наголошується, що чинні підходи до вимірювання прогресу сформувалися ще в післявоєнну епоху і вже не відповідають викликам XXI століття. Експерти зауважують, що впровадження альтернативних індикаторів потребуватиме злагоджених зусиль статистичних служб різних держав і може тривати роками.
Цікаво, що ініціатива ООН перегукується з давніми дискусіями про те, як саме визначати благополуччя суспільства. Як каже старе прислів'я, «не все те золото, що блищить», і економічні показники часом маскують значно глибші проблеми.
Запровадження нових метрик здатне змінити пріоритети державної політики: замість гонитви за зростанням ВВП уряди почнуть приділяти більше уваги довгостроковій стійкості та якості життя громадян. Це особливо важливо для країн, де стрімкий економічний злет супроводжувався серйозними соціальними втратами.
Отже, доповідь ООН відкриває шлях до точнішого розуміння справжнього прогресу, хоча практичне втілення нових підходів потребуватиме часу та політичної волі.
