Людство непомітно для себе переступило поріг нової епохи: здогади деяких учених, їхні відкриття й роздуми, обережні припущення, на які раніше колеги дивилися зі скептицизмом, нині займають своє належне місце в загальній картині світоустрою під овації та визнання.
Одним із таких об'єктів насмішок було уявлення про природу біологічної матерії як електричної субстанції. Людину в жодному разі не можна було уявляти як електрику.
Ще недавно в підручниках із біохімії як пояснення способу доставки потрібного фрагмента до місця складання конкретної молекули в клітині було вказано дифузію, тобто малося на увазі, що в клітинній рідині хаотично плавають мільярди різних компонентів і коли потрібний “пропливає” поблизу місця складання, то він приєднується до молекули. Це простими словами. Самі вчені довгий час слабо уявляли собі реальний механізм, бо вивчати такі явища без порушення цілісності клітини й у відриві від організму було складно, і явище дифузії довгий час використовували як заглушку для малозрозумілих механізмів.
Якщо сам “суп” у клітині являє собою багатошарову розв'язку, де речовини хаотично переміщаються в просторі, стикаються й плутаються одна з одною, то як із мільярдів цеглинок потрібна цеглинка “знає”, що їй потрібно прибути в певне місце в клітині й увійти до складу молекули на етапі будівництва на високій швидкості? Це хороше питання.
Згодом були глибше вивчені явища осмотичного тиску в хімії, електромагнітних хвиль і полів у фізиці, тиску світла в оптиці, електронної густини молекули у фізичній хімії… і наукова спільнота обережно заговорила про матерію як про простір із певними електричними властивостями, який створює собою умови для зближення або відштовхування “речовин” усередині Себе.
“До чого тут біологія?” - запитаєте ви.
Річ у тім, що вся спостережувана гладкість і дивовижна точність, яку ми бачимо в біологічних процесах організмів тисячоліттями, забезпечується тим, що кожна “цеглинка” матерії володіє електричною самосвідомістю, яка дає їй точне розуміння, де вона перебуває, що навколо неї і куди їй рухатися найкоротшою траєкторією до жаданого “місця Любові” в кожну мікро-мить.
Електрична природа Життя дає кожному атому, кожній молекулі тощо свій унікальний портрет, свої унікальні риси, характер і мотиви діяти, “любовну” спорідненість до певних елементів і водночас уникання інших.
Людина добре вивчила явище електромагнетизму: тепер ми розуміємо, що певні елементи створюють цілком явні поля притягання й відштовхування, коли йдеться про метали, але скільки часу знадобилося, щоб визнати ці самі принципи для всіх інших елементів і матерії вищої організації!
ЕлектроНЕмагнітні поля індивідуальних атомів і речовин працюють як модулятори процесу життя.
“Ну й що?” - запитаєте ви.
А те, що ці самі поля використовуються речовинами як виділений канал зв'язку. Простою мовою: молекула просто “дзвонить і просить” найближчу до неї потрібну цеглинку прибути в місце “виклику”. Так перемовляються всі елементи, речовини, тканини і ми з вами, люди.
Ми в людському тілі постійно випромінюємо величезну кількість хвиль різних типів. Наприклад, теплове випромінювання або молекули запаху також мають свої коливання, свій портрет, і ми повідомляємо одне одному величезну кількість такої інформації, яку обробляємо часто несвідомо у фоновому режимі.
Усе має хвильову природу. Учені припускають, що деякі явища в нашому розумінні тому й не розгадані до кінця, бо перевернуті з ніг на голову: першопричина й наслідки стоять не в тому порядку.
Тепер ми, як людство, м'яко підкрадаємося до зняття табу перед темами в медицині, в біології, корені яких сягають електричних першопричин, які ще менш ніж 100 років тому були концептами, недостойними “порядного вченого”. Хороший приклад: літотерапія.
Досі вважається, що “камені” - це доля езотериків, шаманів, відьом та інших “махінаторів”, однак наукові дослідження тепер розглядають кристалічні ґратки мінералів як буквальні лінзи-перетворювачі електричних/електромагнітних хвиль, що змінюють їхні параметри при відбитті від кристала назад у середовище. Таким чином, інфрачервона хвиля тепла від тіла ссавця, перетворюючись у мінералі на іншу хвилю, відбивається до тіла з поверхні мінералу, може “подзвонити” в органелу клітини й сказати: “тепер ми фокусуємося на іншому процесі/ тут потрібна допомога клітин імунітету”.
Деякі компанії вже пристосували це явище в прикладному сенсі, наприклад, одні створили й продають одяг для схуднення з турмаліновою пудрою, а інші - з керамічними частинками для відновлення уві сні, під час і після спорту.
Ученим ще належить багато роботи з розшифрування “хвильових повідомлень” діючих речовин рослин, органічної та неорганічної традиційної медицини народів світу, їжі, звуків і музики, запахів, мінералів, кольору, світла для добробуту людського тіла й живих організмів загалом.
Ми прибули в епоху масового отримання відповідей і розгадок на загадки Всесвіту, епоху відкриття інформації. Вітаю!
Ця стаття перша з циклу статей про електричну природу Біології, доступних за тегом Electric Biology.
