З жовтня 2025 року біткоїн втратив половину вартості, проте ринок криптовалют уже оцінюється у 2,23 трильйона доларів. Разом із тим політики та цілі держави під санкціями дедалі активніше використовують цифрові активи, обходячи традиційні фінансові канали.
У випуску програми Counting the Cost телеканал Al Jazeera зазначає: криптовалюта виходить за межі спекуляцій і стає інструментом політики. Банки та інституційні інвестори вкладають мільярди, а уряди поспішають врегулювати новий ринок. Водночас цифрові монети допомагають обходити обмеження, які традиційна банківська система накладає на окремі країни.
Підсанкційні держави, такі як Іран, використовують криптовалюту для переміщення коштів. Американська влада вже вилучила сотні мільйонів доларів в іранських криптоактивах у межах кампанії тиску. Для Тегерана це спосіб зберегти доступ до зовнішніх ресурсів, коли звичайні перекази заблоковані.
Політики також знаходять у крипті особисту вигоду. Дехто з них стає публічним прихильником галузі, просуваючи власні проєкти або отримуючи пожертви в цифрових активах. Це створює конфлікт інтересів: регулятори водночас розробляють правила і самі залежать від ринку, який ці правила мають контролювати.
У результаті криптовалюта змінює баланс сил у глобальних фінансах. Вона пропонує альтернативу долару та системі SWIFT, але водночас посилює непрозорість і ризики для звичайних учасників ринку. Коли ціна падає, а інтерес з боку влади зростає, питання не в тому, чи зникне крипта, а в тому, хто зрештою отримає контроль над її потоками.
За даними Al Jazeera, регулятори наразі відстають від темпів поширення активів. Це залишає простір для маневрів як державам, так і окремим гравцям, чиї інтереси не завжди збігаються з інтересами пересічних користувачів.