Гроші, мов вода, завжди знаходять шпарини навіть у найміцніших греблях. 8 липня комітет Держдуми з фінансового ринку підготував до другого читання законопроєкт «Про цифрову валюту та цифрові права», розширивши перелік випадків, у яких криптовалюту дозволено використовувати для внутрішніх розрахунків.
У першій редакції винятки стосувалися лише винагороди за майнінг та зовнішньоторговельних контрактів. Тепер до списку додали оплату цінних паперів (поза межами публічної оферти), обмін однієї криптовалюти на іншу та комісії в блокчейн-системах. Термін набуття чинності основних норм перенесли з 1 липня на 1 вересня 2026 року, а частину обмежень відклали до 2027-го.
За цим кроком стоїть не просто технічне редагування. Росія вже кілька років шукає інструменти для обходу санкцій, які відрізали її банки від системи SWIFT. Криптовалюта стає одним із таких каналів: легальні посередники, ліцензії, контроль з боку Центробанку — і водночас можливість проводити розрахунки, які інакше були б заблоковані.
Для пересічного громадянина це означає, що сірий ринок поступово набуває легальних обрисів. Купувати та продавати цифрові активи через перевірені платформи стане простіше, проте й прозоріше: кожна операція буде під наглядом регулятора. Ті, хто звик до анонімних P2P-угод, відчують тиск — із 2027 року за незаконну організацію обміну загрожуватиме кримінальна відповідальність.
Тут переплітаються різні інтереси: держава прагне контролю та податків, бізнес — доступу до міжнародних розрахунків, а громадяни — можливості зберегти та примножити заощадження в умовах нестабільності. Як каже старе прислів’я, «де паркан, там і лазівка».
У підсумку закон не скасовує заборону на криптоплатежі всередині країни, а робить її гнучкішою. Гроші й надалі шукатимуть шляхи, але тепер частина з них проходитиме через офіційні шлюзи.
