Пішов у релігію: відмова від ролі творця?

❓ПИТАННЯ:
Багато людей приходять у релігію в тяжкі життєві часи. Саме в такій ситуації я зараз перебуваю, і у зв'язку з цим виникло питання. Прихід у релігію — це відмова від своєї ролі творця? І бажання віддати відповідальність комусь іншому?
❗️ВІДПОВІДЬ lee:
Так, загалом-то. І потім тут не просто «пішов у релігію». Тут, скоріше, тема — пішов у церкву (монастир). А там не просто сидиш і на стінку дивишся, там свій графік роботи, розпорядок, обов'язки і зазвичай дуже обмежений час на «вільні думки».
Тобто людина так прокачується іншою атмосферою, що далеко відходить від колишніх «проблемних частот». Відповідно, це сприймається як порятунок, полегшення і вдячність за наданий шлях.
Якщо ж загалом говорити про тему — «стало погано, побіг ставити свічки», то це і перемикання уваги, і своєрідний тренінг зі скидання негативу. Тут доречно нагадати, що церкви існують тисячоліття, а психологи з'явилися лише сто років тому і зовсім нещодавно схильні були пацієнтів струмом «лікувати»…