Мистецтво маленьких кроків вібраційної халяви

❓ПИТАННЯ:
Lee, поясни, будь ласка: я пробую уявити собі, що важливе питання для мене вирішено, але… я, можливо, не можу прийняти те, що результат дістанеться мені «на халяву», адже я для цього не здійснюю глобальних дій. Усередині є бажання діяти в цьому напрямку, наприклад, зв'язок: робота-діяльність-результат. А можливості приділяти повноцінно час роботі зараз немає — є діти, на яких іде вся увага. Умовно кажучи, все, що приходить поза моєю участю… немає роботи — немає грошей. Немає дій у цей бік — немає результату. Не можу розібратися, як пройти через цей момент?
❗️ВІДПОВІДЬ lee:
По-перше, всі результати ми отримуємо вібраційно. Що у ваших термінах звучить як «ми завжди все отримуємо на халяву». Інше неможливе ні з погляду фізики, ні з погляду логіки… Але, оскільки люди зовсім не користуються логікою, а використовують не-логічні системи переконань, їм ЗДАЄТЬСЯ, що потрібні зусилля й напруження для результату. Тобто люди, навпаки, схильні нелогічно відбиватися від достатку, використовуючи всю свою могутність Творця. Так працює ілюзія.
Тобто те страждання, напруження, терзання розуму й тіла, що люди собі створюють — це результат боротьби ПРОТИ достатку. І логічно, що після довгих років боротьби багато хто не отримує достатку — адже їхні зусилля з боротьби наявні. А те, що вони називають це «боротьбою за результат» — ось тут якраз і спостерігається відсутність логіки.
По-друге, поки ви використовуєте «страждаючу» систему переконань, ви не можете її спрямувати на «отримання халяви». Вона як інструмент вам не допоможе. Це як сокирою пиляти дерево. Нібито «інструмент по дереву», але логіка його використання інша, ніж у пилки. Тому не варто з логіки «робота = гроші» стрибати в ідею «халяви» — швидке розчарування лише зміцнить попередню логіку й відкине назад.
Тому починайте з малих кроків, доступних для вас у поточному часі-місці. Переконайте розум, домовтеся з розумом, покажіть розуму логіку вигідніших переконань. І лише потім починайте поступово прискорюватися.
Малі кроки — це наочні особисті приклади того, як ви творите прості речі. Якісь дрібниці. Те, що вам не здається «халявою», а радше «маленькою хитрістю» або «пустощами синхроністичності». Щось дуже просте, як-от спостереження за сюжетами в житті, яким ви приділили пильну увагу. Такими речами може бути, наприклад, реалізація в сусідів завтра того, що ви собі придумали сьогодні. І, замість заздрощів, ви відзначаєте — «ага, мої думки реалізуються в подіях». Розум дуже легко пропускає такі «збіги». Але спостерігаючи за ними, ви дуже швидко привчаєте розум ОЧІКУВАТИ ВІДПОВІДНОСТІ В УСЬОМУ.
І навіть якщо ваш розум дуже впертий, він рано чи пізно погодиться, що оскільки ви вже спорядили всіх сусідів усіма своїми образами, то можна й собі щось дозволити. І вже коли він погодиться, ось тоді йому (розуму) сподобається створювати «халяву» для себе. Ось тоді процес піде ураганом — нахалявите собі чого завгодно в будь-якому розмірі.