У понеділок вранці, 15 червня 2026 року, на світових фінансових ринках спостерігалося бурхливе зростання, тоді як ціни на нафту впали більш ніж на 5%. Приводом для такої реакції стала заява президента США Дональда Трампа про укладення рамкової мирної угоди з Іраном та розблокування Ормузької протоки.
Нафтовий ринок: кінець геополітичної надбавки
Одразу після звісток про прогрес у врегулюванні конфлікту з Тегераном нафтові котирування різко пішли вниз. Інвестори закладають у вартість очікування поступового відкриття Ормузької протоки — стратегічно важливої артерії світової торгівлі енергоресурсами — та сподівання на те, що протистояння з Іраном наближається до фіналу, а не до нової ескалації.
Станом на ранок понеділка ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate (WTI) знецінилися майже на 6% порівняно із закриттям торгів у п’ятницю, опустившись до позначки близько $80 за барель. Світовий еталон — нафта марки Brent — втратив у ціні близько 5% і торгувався на рівні $83 за барель.
Глобальне ралі на фондових майданчиках
Очікування спаду геополітичної напруженості та здешевлення енергоносіїв спровокували хвилю оптимізму серед інвесторів по всьому світу. Ринки відреагували синхронним зростанням:
- США: Ф’ючерси на широкий індекс S&P 500 зросли більш ніж на 2%, а технологічний Nasdaq 100 додав понад 3%.
- Європа: Європейські торговельні майданчики відкрилися в «зеленій зоні». Індекси Euro Stoxx 50 та Stoxx 600 зросли більш ніж на 1%. Французький CAC 40 став лідером росту, додавши майже 1,5%. Британський FTSE 100, німецький DAX 30, італійський FTSE MIB, іспанський IBEX 35, нідерландський AEX та швейцарський CH20 продемонстрували зростання в діапазоні від 0,5% до 1%.
- Азія: Азійсько-Тихоокеанський регіон також відповів стрімким підйомом. Південнокорейський Kospi злетів більш ніж на 5%, повністю відігравши п’ятничне падіння на 4%. Японський Nikkei 225 зріс приблизно на 3%, шанхайський SSE — понад ніж на 1,5%, а гонконзький Hang Seng та австралійський S&P/ASX 200 додали 0,5% та 0,8% відповідно.
Диявол у деталях: геополітичні ризики та позиція Ізраїлю
Попри ейфорію на ринках, конкретні умови та поступки кожної зі сторін поки що залишаються невідомими, що дає підстави для певного скептицизму.
Зокрема, виникають серйозні питання щодо виконання Ізраїлем умов угоди. За словами прем'єр-міністра Пакистану, до рамкової угоди включено пункт про виведення ізраїльських військ із Південного Лівану. Прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу поки що публічно не прокоментував ані сам факт досягнення американо-іранських домовленостей, ані ліванське питання.
Ба більше, телеканал CNN повідомляє, що ізраїльський лідер прагне термінової зустрічі з Дональдом Трампом після саміту G7, що запланований на цей тиждень, а це свідчить про наявність серйозних розбіжностей або потребу в додаткових консультаціях.
Що далі?
Очікується, що нещодавно анонсована рамкова угода між США та Іраном буде офіційно підписана вже цієї п’ятниці.
Проте аналітики закликають не поспішати з висновками. Навіть у разі успішного підписання документа та зняття взаємних блокад, експерти попереджають: фізичне відновлення повноцінного постачання нафти та газу на світові ринки відбуватиметься повільніше, ніж того хотілося б інвесторам.
