У середині листопада 2026 року історія з радарними дослідженнями плато Гіза вийшла на новий рівень. Незалежний дослідник доктор Ману Сейфзадех, не пов'язаний з проєктом Khafre і компанією HarmonicSAR, зумів відтворити метод Філіппо Біонді — синтетичну апертурну радіолокаційну доплерівську томографію. Результати його роботи збіглися з даними, які раніше публікували Біонді та Коррадо Маланга. Тревор Грассі представив докладний звіт і фільм, де зібрано порівняльні зображення, посилання на вихідні дані та інтерактивні 3D-моделі.
A picture worth a thousand words. archaeologicalrescue.org/biondi-validat…
Сейфзадех спирався лише на відкриті публікації. Через серію експериментів він відновив ключові етапи обробки супутникових знімків і застосував метод до кількох контрольних об'єктів на плато. На комплексі шахти Осіріса його томограми показали ті самі три відомі рівні камер, що й у Біонді, а також додаткові рівні нижче — структури, про які раніше не повідомлялося. На західній і східній основах піраміди Хефрена проявилися вертикальні колоноподібні форми, які збіглися як з попередніми сканами команди Біонді, так і з результатами наземного георадара 2006 року.
Окремий контрольний тест провели на Західному некрополі. Там раніше працювали групи з георадаром і методом електротомографії. Сейфзадех проклав кілька ліній поверх уже вивчених ділянок. Аномалії збіглися за розташуванням, а на більшій глибині — від 25 до 48 метрів — з'явилися додаткові порожнини, які наземні методи раніше не фіксували. На Великій піраміді два перерізи, орієнтовані на камери царя і цариці, показали ці приміщення в очікуваних позиціях.
Важливим елементом стали й негативні контролі. Один із наборів даних, знятих під надто малим кутом падіння, дав практично чистий результат — без артефактів. Це продемонструвало, що метод не генерує хибні структури там, де їх не повинно бути.
Поява незалежного підтвердження змінює динаміку всієї дискусії. Після відкликання статті 2022 року в журналі Remote Sensing (MDPI) обговорення часто зводилося до питань довіри до одного джерела. Тепер дані отримані другим дослідником, який працював окремо. Грассі зазначає, що матеріал уже привернув увагу підрозділу космічного агентства, і готується наукова публікація.
Метод і далі спирається на аналіз мікрорухів, зафіксованих супутниками. Там, де раніше лунали заяви про неможливість «бачити» крізь камінь з орбіти, тепер з'являються томограми відомих і невідомих об'єктів, що збігаються. Інтерактивні моделі дозволяють розглянути результати з різних ракурсів, а порівняння з георадаром і електротомографією дає додаткову точку опори.
Події листопада 2026 року виносять на поверхню те, що раніше залишалося предметом суперечок і звинувачень. Незалежна перевірка показала: результати можна відтворити. Це відкриває шлях до ширшого обговорення даних щодо Гізи — від додаткових рівнів під шахтою Осіріса до колоноподібних структур біля піраміди Хефрена. Плато продовжує розкривати свої внутрішні шари, і тепер ці шари видно вже не лише одній групі дослідників.


