У липні 2023 року колишній співробітник військової розвідки Девід Груш під присягою заявив Конгресу США: уряд десятиліттями вилучав і вивчав десятки цілих і частково збережених апаратів нелюдського походження, а також біологічні рештки. Відтоді свідчення накопичувалися, але наука продовжувала працювати з тим, що залишалося у відкритому доступі — знімками, звітами та розмитими відео. Цього виявилося недостатньо, щоб упевнено відокремити природні явища, земні дрони чи лазерні ефекти від чогось принципово іншого.
Ситуація почала змінюватися влітку 2026 року. 31 липня Аарон Лукас, перший заступник директора Національної розвідки, підписав меморандум. Документ прямо зняв дію угод про нерозголошення та контрактних зобов'язань, які заважали нинішнім і колишнім співробітникам уряду та підрядникам розповідати про UAP уповноваженим представникам — зокрема в межах системи PURSUE та офісу AARO. Інформація має надходити на перевірку та можливе розсекречення. Це не просто формальність: бар'єр, який роками тримав людей у мовчанні, офіційно прибрано.
Саме на цьому тлі 27 серпня професор Гарварда Аві Льоб, який очолює Науково-консультативну раду з UAP при уряді США та проєкт «Галілео», публічно сформулював очевидний наступний крок. Якщо матеріали справді вилучені, науковці повинні отримати до них прямий доступ. Навіть грама речовини вистачить, щоб перевірити хімічний та ізотопний склад. Речовина Сонячної системи має характерний «відбиток» — результат конкретної історії сусідніх зірок і наднових. Матеріал з іншої зоряної системи буде іншим. Технологічні сліди — структура сплавів, особливості твердого тіла — теж видадуть себе. Біологічні зразки ще простіше відрізнити: інша молекулярна основа генетичної інформації, інша хіральність або ознаки синтетичної біології.
Льоб нагадує: американські служби неодноразово вилучали уламки та рештки з місць аварій звичайної військової техніки. Якщо частина «непізнаних» об'єктів виявиться продукцією держав-суперників, це питання національної безпеки. Якщо ж ідеться про позаземне походження — перед нами найзначуще наукове відкриття в історії людства, яке визначить наше місце серед зірок на мільйони років уперед. Поки доступу немає, залишається принципова невизначеність. Свідчення важливі, але вони не замінюють первинні дані та лабораторний аналіз.
Поки науковці чекають, проєкт «Галілео» продовжує збирати власні спостереження — багатосенсорні станції, що працюють в інфрачервоному, оптичному, радіо та акустичному діапазонах. Це довгий, але чесний шлях. Однак, якщо «короткий шлях до істини» вже лежить в охоронюваних сховищах, продовжувати нескінченно розбирати нечіткі кадри виглядає дивно. Історичний меморандум Лукаса відчинив двері для тих, хто знає. Тепер черга за тим, щоб науковці змогли перевірити ці знання своїми методами — без догм і без замовчувань. Те, що десятиліттями залишалося за зачиненими дверима, нарешті виноситься на світло.
