У надпровідниковій системі квантова пам'ять вислизала від усіх перевірок, які порівнювали поведінку системи лише в дві різні точки часу. Ефект проявлявся тільки тоді, коли вчені одночасно розглядали три й більше моментів. Саме це й зафіксували в новому експерименті.
Група дослідників під керівництвом Константіна Баєра та Кейтера Мерча провела дослід на платформі надпровідникових кубітів із сталими в часі зв'язками. Роботу опубліковано як препринт на arXiv 12 листопада 2026 року. Вчені показали, що класичні моделі пам'яті здатні пояснити будь-які парні кореляції, але спільний аналіз трьох моментів часу виявляє невідворотний квантовий слід.
Уявіть трьох друзів, які по черзі передають один одному записку з секретом. Будь-які двоє можуть узгодити свої версії так, щоб історія виглядала правдоподібно. Але коли всі троє порівнюють записи одночасно, суперечність стає очевидною. Точно так само поводиться квантова пам'ять: вона «пам'ятає» попередні стани системи в несумісний із класикою спосіб, і ця несумісність видна лише при спільному розгляді кількох моментів.
Автори вивели аналітичний свідок тричасової пам'яті й застосували його до мінімальної моделі кубіта. В експерименті на надпровідниковій платформі вдалося реалізувати неперервну в часі динаміку без підстроювання гамільтоніана. Результати підтверджують строгу ієрархію: існують квантові memory-ефекти, які не виявляються жодними попарними тестами.
Відкриття важливе для квантових обчислень і моделювання відкритих систем. Тепер можна відрізняти істинно квантову пам'ять від її класичних імітацій, що критично при проєктуванні пристроїв, де оточення має зберігати когерентність на кількох часових шкалах. Згідно з препринтом, ефект не потребує спеціальних часових залежностей і реалізується в реальній апаратній платформі.
Це означає, що майбутні тести квантової пам'яті доведеться проводити з урахуванням одразу кількох моментів часу, інакше частина квантових ресурсів залишиться непоміченою.

