Дві квантові частинки, розділені у просторі, раптово починають поводитися так, ніби їхні стани нерозривно пов'язані, хоча між ними немає ні фотонів, ні полів. Саме такий результат отримано в теоретичній роботі, присвяченій двочастинковій моделі Шредінгера-Ньютона. Гравітація, яку зазвичай вважають джерелом декогеренції, тут виступає в ролі генератора квантової заплутаності.
Дослідження було проведене групою фізиків-теоретиків і опубліковане у вигляді препринта на arXiv у травні 2026 року. Автори розглядають дві масивні частинки, кожна з яких описується хвильовою функцією, що перебуває під впливом ньютонівського гравітаційного потенціалу. На відміну від стандартної квантової механіки, тут гравітаційна взаємодія вводиться безпосередньо в рівняння Шредінгера без залучення квантової теорії гравітації. Розрахунки показують, що стани, які спочатку були розділеними, еволюціонують у заплутаний стан уже за скінченний час.
Ключовий механізм можна уявити так: кожна частинка створює навколо себе гравітаційну «вм’ятину» у просторі-часі, і друга частинка неминуче потрапляє в цю вм’ятину, змінюючи свою хвильову функцію. У результаті виникає кореляція, яку неможливо пояснити без урахування взаємного гравітаційного впливу. Це нагадує рух двох фігуристів на льоду, чиї дії синхронізуються невидимою ниткою, хоча вони ніколи не торкалися один одного.
Отриманий ефект змінює уявлення про роль гравітації у квантовому світі. Якщо модель правильна, то навіть слабке гравітаційне поле здатне створювати ресурси для квантових обчислень та передачі інформації. Це відкриває шлях до експериментів, де заплутаність індукуватиметься не лазерами чи надпровідниками, а звичайною гравітацією Землі або лабораторними масами.
Робота залишається теоретичною, і автори наголошують на необхідності перевірки в майбутніх вимірюваннях. Проте вже зараз зрозуміло: гравітація перестає бути лише руйнівником квантової когерентності та перетворюється на активного учасника квантових кореляцій.
Таким чином, навіть у гранично простій двочастинковій системі ньютонівська гравітація здатна ткати квантовий зв'язок, який раніше шукали виключно в електромагнітних або спінових взаємодіях.
