У вересні 2026 року китайські ЗМІ знову повернулися до обговорення лютневого повідомлення Народного банку Китаю та семи інших відомств — документа під номером Yinfa No. 42. Він розширює заборону на криптовалюти, включно зі стейблкоїнами, прив'язаними до юаня, та токенізацію реальних активів. Вочевидь, Пекін не має наміру поступатися навіть найменшою часткою фінансового суверенітету.
Документ прямо забороняє випуск стейблкоїнів, забезпечених юанем, без спеціального дозволу. Заборона поширюється не лише на материковий Китай, а й на закордонні філії китайських компаній. Фінансовим інституціям приписано не надавати послуги крипто-бізнесу. Судячи з усього, регулятори вбачають у приватних стейблкоїнах пряму загрозу контролю над грошовим обігом і відпливу капіталу.
За цією позицією стоїть чітка логіка: цифровий юань уже розвивається як державна альтернатива. Приватні стейблкоїни, особливо прив'язані до юаня, могли б підірвати монополію центробанку та ускладнити боротьбу з відмиванням грошей. Водночас Пекін продовжує вивчати блокчейн для транскордонних платежів — але строго під своїм контролем.
Для звичайної людини це означає, що інвестиції в криптоактиви залишаються зоною високого ризику. Ті, хто зберігає заощадження у стейблкоїнах або планує токенізувати нерухомість, стикаються з юридичною невизначеністю та потенційними штрафами. Аналогія проста: як вода в закритій системі труб, гроші в Китаї мають текти лише офіційними каналами.
Світовий ринок стейблкоїнів тим часом зростає, а в Гонконзі вже видано перші ліцензії. Контраст із материковим Китаєм стає все різкішим. Китайські ЗМІ наголошують: заборона — не тимчасовий захід, а довгострокова стратегія захисту фінансової стабільності.
Зрештою, регуляторні новини показують, що Пекін обирає контроль над інноваціями. Для тих, хто формує особисті фінанси, це сигнал: цифрові активи вимагають особливої обережності та розуміння локальних правил.
