У вересні 2026 року болгарський парламент одноголосно, 149 голосами проти нуля за десяти утриманих, ухвалив поправки, що зобов'язують криптокомпанії передавати податковим органам докладні дані про клієнтів та їхні операції. Закон, що запізнився більш ніж на вісім місяців після європейського дедлайну, вписує країну в загальну систему DAC8 і змушує замислитися: чи справді крипта залишається інструментом фінансової свободи, чи поступово перетворюється на ще один підконтрольний актив.
Поправки до Податкового та соціального кодексу вимагають від провайдерів послуг із криптоактивами збирати й надсилати до Національного агентства доходів імена, адреси, дати й місця народження, податкові ідентифікатори та юрисдикції податкового резидентства користувачів. Крім того, компанії мають розкривати типи активів, загальні суми угод, кількість одиниць, а також операції з фіатом і крипто-до-крипто. Дані обмінюватимуться між податковими службами ЄС, що безпосередньо зачіпає тих, хто тримає активи на болгарських або європейських платформах.
За цим рішенням стоїть не лише бажання боротися з ухилянням від податків, а й логіка інституційної координації. Європейські влади давно зазначають, що транскордонний характер криптотранзакцій ускладнює відстеження подій, що підлягають оподаткуванню. Болгарія, як і інші країни, тепер змушена інтегрувати міжнародні стандарти, навіть якщо це означає додаткові витрати для місцевого бізнесу та користувачів.
Для звичайного інвестора зміни означають кінець ілюзії повної анонімності під час роботи через централізовані сервіси. Ті, хто віддає перевагу самокерованим гаманцям, поки залишаються у відносній тіні, але й тут правила DAC8 залишають лазівки: виведення на зовнішні адреси можуть потрапити до звітів. Зрештою особисті рішення про зберігання активів набувають нового податкового та юридичного відтінку.
Порівняймо ситуацію з потоком води в річці: поки вода тече вільно руслом, її важко виміряти, але щойно вона проходить через шлюзи — греблі, лічильники та звіти, — кожен літр стає видимим і підзвітним. Так і крипта: децентралізована за своєю природою, вона дедалі частіше змушена проходити через регульовані «шлюзи» посередників, втрачаючи частину своєї початкової привабливості.
Експерти наголошують, що перші повні звіти за 2026 рік очікуються в 2027-му, а недбайливі клієнти ризикують обмеженням доступу до рахунків після двох нагадувань і 60-денного строку. Це створює практичний стимул для своєчасного надання даних про податкове резидентство та ведення власної документації.
У довгостроковій перспективі закон посилює тенденцію до глобальної податкової прозорості, де держави вчаться обмінюватися інформацією швидше, ніж користувачі встигають адаптуватися. Для тих, хто будує особистий добробут за допомогою цифрових активів, це сигнал переглянути стратегії зберігання та звітності, щоб уникнути несподіваних претензій.
Зрештою криптоінвесторам варто пам'ятати: свобода володіння активами тепер тісно переплетена з обов'язком їх задекларувати.
