Аргентинський президент Хав'єр Мілей спровокував серйозний дипломатичний конфлікт із Бразилією своїми різкими виступами на передвиборчому з'їзді в Сан-Паулу. 25 липня він виступив на з'їзді Ліберальної партії, де офіційно був висунутий кандидат у президенти сенатор Флавіу Болсонару — син колишнього глави держави Жаїра Болсонару.
Свій виступ Мілей присвятив критиці нинішнього керівництва Бразилії. Він назвав президента Луїса Інасіу Лулу да Сілву «злодієм» і «злочинцем». Ще різкіше аргентинський лідер відреагував на суддівське рішення: назвав суддю Верховного федерального суду Александра де Мораеса «сміттям», обурюючись тим, що той заборонив йому відвідати Жаїра Болсонару, який перебуває під домашнім арештом.
Жаїр Болсонару відбуває вирок у 27 років за спробу державного перевороту після президентських виборів 2022 року. Його було засуджено за організацію змови з метою повалення чинного президента. У березні 2026 року суддя де Мораес перевів його під домашній арешт за станом здоров'я, проте з обмеженням побачень лише для юристів та лікарів.
Реакція на виступ Мілея була негайною і жорсткою. Суддя де Мораес назвав слова аргентинського президента «неповажним висловлюванням на адресу магістрата вищого суду країни, зробленим на бразильській землі». Саму поведінку розцінили як пряму образу держави і судової системи Бразилії.
Міністерство закордонних справ Бразилії відповіло дипломатичним демаршем: відкликало посла Жуліу Бітеллі до Аргентини для консультацій. Це був серйозний сигнал про розрив нормального ходу відносин між сусідніми країнами. Рішення було ухвалено 26 липня, наступного дня після скандального виступу, щоб висловити протест як щодо образ глави держави, так і щодо критики судової системи.
Лівий істеблішмент Аргентини дистанціювався від дій Мілея. Колишній президент Альберто Фернандес опублікував відеЗвернення, в якому розкритикував витівку колеги. «Мілей приїхав до Бразилії і поводився як божевільний, вимагаючи зустрічі з людиною, засудженою за спробу перевороту», — сказав він. Фернандес наголосив, що поведінка чинного президента не відображає позицію більшості аргентинців і завдає шкоди стратегічному партнерству двох країн.
Губернатор аргентинської провінції Буенос-Айрес Аксель Кікільоф направив офіційне звернення до бразильського міністра закордонних справ Мауро Вієйри. Кікільоф заявив, що Мілей не представляє інтереси аргентинського народу і своєю поведінкою наражає на ризик інвестиції, експортні відносини та тисячі робочих місць обох держав.
Президент Лула да Сілва відреагував стримано. Він не став відповідати на звинувачення в прямих заявах, але дав важливий сигнал позицією. У статті для The Washington Post Лула наголосив на принципі національного суверенітету: доля Бразилії визначається лише бразильцями, без будь-якого зовнішнього втручання. Цей меседж сприймався як непряме попередження Мілею про недопустимість тиску на судову систему.
Криза між двома найбільшими економіками Південної Америки стала наслідком конкретного конфлікту інтересів: Мілей хотів зустрітися з політичним союзником Болсонару, але бразильський суд розцінив це як загрозу справедливості та законності. Дипломатичний скандал відкрив питання про межі політичного втручання в судову незалежність і про відповідальність лідерів перед правовою державою.
