Нова «Обитель зла» (Resident Evil) вийшла в кінотеатрах 18 вересня 2026 року, і ми в редакції Gaya не могли залишитися осторонь. І ось у чому річ: ми взагалі не великі любителі жахів. Але цей фільм став приємним, крижаним душу винятком. Це не просто чергова «бродилка» темними коридорами — це зомбі-апокаліпсис, знятий з такою винахідливістю та візуальним драйвом. Фільм дивиться на одному подиху, захоплюючи ритмом, який не дає розслабитися ні на секунду. Нам сподобалося. Причому настільки, що від екрана справді складно відірватися.
Перед нами знову зомбі-апокаліпсис, але знятий він так, що фільм відчувається не як чергова спроба оживити стару франшизу, а як цілком самостійний, міцний survival-хорор.
Історія нова: головний герой опиняється в Раккун-Сіті саме в той момент, коли все навколо починає стрімко перетворюватися на кошмар.
Мілли Йовович тут немає — і це свідоме рішення
Одразу важливий момент для шанувальників старої серії.
Мілли Йовович у цьому проєкті немає. Режисер Зак Креггер ухвалив сміливе й однозначне рішення — повністю відмовитися від концепції та сюжетного багажу попередніх частин. Перед нами не сиквел і не приквел, а зухвалий, відокремлений перезапуск. І, як виявилося, це пішло картині тільки на користь.
Тут немає Еліс і немає спроби напряму пов'язати нову картину зі старою серією.
Нова «Обитель зла» більше працює саме як відокремлений зомбі-хорор: небезпека, обмежені ресурси, постійне відчуття, що виходу майже немає, і герой, якому доводиться просто виживати.
Саме тому фільм можна дивитися навіть тим, хто взагалі не знайомий із попередніми частинами.
Зомбі є. Але чомусь дивитися дуже весело
Здавалося б, що нового можна придумати в зомбі-апокаліпсисі?
Виявляється, ще можна.
Фільм іде швидко, постійно підкидає нову небезпеку й уміє вчасно змінювати настрій. Тут є справді неприємні моменти, трохи чорного гумору та істоти, яких краще не розглядати перед сном.
Головний герой не виглядає невразливим суперсолдатом.
Він помиляється, лякається, ухвалює сумнівні рішення і взагалі часто нагадує звичайну людину, якій просто дуже не пощастило опинитися не в тому місці й не в той час.
І саме тому за ним цікаво спостерігати.
Одна людина. Одна дуже погана ніч. Раккун-Сіті. І величезна кількість істот, з якими краще не знайомитися.
Фільм не встигає по-справжньому провиснути й майже весь час тримає глядача в напрузі.
А ближче до фіналу стає ще цікавіше.
Кінцівка тут справді міцна й залишає гарний післясмак — наскільки взагалі слово «післясмак» пасує фільму про зомбі.
🔥 Атмосфера і темп Картина дивиться як міцний, самодостатній зомбі-хорор. Режисер майстерно нагнітає саспенс: атмосфера згущується, як густий туман над занедбаним об'єктом, а кожен поворот сюжету тримає в напрузі, наче фінальні хвилини вирішального матчу, де ціна помилки максимальна. Кінцівка не просто ставить крапку, а видає потужний, несподіваний і дуже логічний фінальний акорд, який залишає яскравий післясмак і змушує обмірковувати побачене ще довго після титрів.
✅ Вердикт Gaya Якщо ви давній шанувальник всесвіту Resident Evil або просто шукаєте якісний, розумний хорор з відмінним темпом і свіжим поглядом, — вам точно сподобається. Це той рідкісний випадок, коли перезапуск не просто має право на існування, а задає нову планку якості.
🏆 Оцінка Gaya: 8.2/10
⚠️ Важливе застереження від редакції: Єдине «але» — не дивіться цей фільм на ніч! Інакше будь-яке шарудіння листя за вікном або скрип половиці в коридорі змусять вас згадувати кадри з «Обителі» ще дуже довго. Бережіть свої нерви й приємного (але денного!) перегляду! 🍿
