18 вересня 2026 року Міністерство війни США виклало шостий пакет матеріалів програми PURSUE — Президентської системи розсекречення та звітності про зустрічі з неопізнаними аномальними явищами. Сімдесят два файли: десятки документів, п'ятнадцять відео та один аудіозапис, що охоплюють період з 1952 по 2025 рік. Але справжній інтерес до релізу виник не стільки через обсяг, скільки через те, як його оцінив професор Аві Леб — астрофізик із Гарварду та голова Наукової консультативної ради з UAP.
Леб майже одразу після публікації розібрав ключові матеріали. Особливо його увагу привернув хвилинний інфрачервоний запис із військової платформи над Близьким Сходом 2025 року. На кадрах — шість невеликих сферичних об'єктів, що рухаються групою. У супровідному звіті оператор зазначив, що вони «здаються спритними» й «часто змінюють напрямок», а швидкість оцінив приблизно в 480 миль на годину. Леб підкреслив: звичайні дрони, особливо в щільному строю, літають помітно повільніше. Підтримання формації на такій швидкості потребує зв'язку й точності, які виходять за межі відомих можливостей. Координований рій на 480 милях на годину виглядав би вкрай ризикованим навіть для найсучасніших систем. «Це або невідома передова технологія, або щось інше», — зазначив він, залишаючи питання відкритим, але цілком серйозним.
Інший запис, на який Леб теж звернув увагу, показує білу сферу над Жовтим морем у 2023 році. Об'єкт проходить крізь хмари й залишає слабкий слід. Для астрофізика це важливе підтвердження: перед нами фізичний предмет, а не відблиск чи артефакт камери. До релізу вперше потрапили й матеріали від місцевої поліції — відео з телефона офіцера з Колорадо, де зафіксовано мовчазний об'єкт із блимаючими вогнями. Один із роликів триває п'ятнадцять хвилин.
Історична частина пакета теж не залишилася без оцінки. Леб спеціально відзначив аудіозапис виступу капітана Едварда Руппелта 1952 року. Перший директор проєкту «Синя книга» тоді розповідав, що близько 20 відсотків із 800 розглянутих випадків залишилися без пояснення. Руппелт згадував і об'єкти, що рухалися в кілька разів швидше за звук, але без характерного звукового удару. Леб назвав це однією з найдивніших деталей: надзвуковий рух зазвичай породжує гуркіт, який чути далеко. Разом із записом опублікували й плівку Ньюхауса над Тремонтоном — яскраві об'єкти, які так і не отримали остаточного пояснення.
Окремий блок документів стосувався програми AAWSAP 2008 року. Уперше в такому обсязі вийшли дослідження варп-двигунів, червоточин, антигравітації та спінтроніки. Бюджет програми становив 22 мільйона доларів. Леб звернув увагу й на те, що в матеріалах уперше прямо пов'язуються фізіологічні травми військовослужбовців із можливими зближеннями з невідомими об'єктами.
Для голови Наукової консультативної ради шостий реліз став ще одним кроком у послідовному розсекреченні того, що довгий час залишалося за зачиненими дверима. Леб не робить гучних заяв, але послідовно підкреслює: дані тепер відкриті, їх можна аналізувати, а багато деталей не вкладаються у звичні рамки. Сфери, що змінюють напрямок на високій швидкості, надзвукові об'єкти без звуку, дослідження технологій, які ще недавно вважалися фантастикою, — усе це тепер доступне. Рада продовжує роботу, а наступний пакет уже готується. Те, що замовчувалося десятиліттями, поступово виходить на світло.
