Недавні дослідження показують, що надмірний вилов риби та зміни навколишнього середовища спричинили значні генетичні зміни у балтійській трісці (*Gadus morhua*), впливаючи на її розмір та репродуктивні можливості. Розуміння цих генетичних зрушень має вирішальне значення для природоохоронних заходів та підкреслює глибокий вплив діяльності людини на морські екосистеми.
Дослідження, опубліковане в журналі *Science Advances*, вперше демонструє, що морський вид зазнав помітних геномних змін внаслідок експлуатації. Доктор Кві Янг Хан, провідний автор, заявила: «Вибірковий надмірний вилов риби змінив геном східної балтійської тріски. Зменшення середнього розміру корелює зі зниженням швидкості росту. Це перший доказ, що демонструє еволюційні зміни в геномі морської популяції під впливом екстремального тиску експлуатації.»
Дослідники виявили генетичні варіанти, пов'язані з ростом тіла, які зазнали спрямованого відбору, стаючи більш або менш частими з часом. Ці генетичні області перекриваються з генами, що беруть участь у рості та розмноженні. Також спостерігалася хромосомна інверсія, структурна зміна, пов'язана з адаптацією до навколишнього середовища, що відповідає тому ж зразку відбору.
Щоб дійти цих висновків, команда проаналізувала отоліти (вушні камені) 152 трісок, виловлених між 1996 і 2019 роками в басейні Борнхольм. Ці структури, подібні до річних кілець дерев, фіксують щорічний приріст риби. Використовуючи хімічні аналізи та секвенування ДНК з високою роздільною здатністю, дослідники відстежували, як змінювався ріст і генетичний склад тріски протягом 25 років.
Результати показують, що особини зі швидким ростом майже зникли, тоді як ті, що досягають зрілості раніше та в менших розмірах, мали еволюційну перевагу під тиском рибальства. Професор д-р Торстен Ройш, керівник дослідницької групи, пояснив: «Коли найбільші особини постійно вилучаються, природний відбір віддає перевагу меншим рибам, які швидше розмножуються. Ми спостерігаємо еволюційний процес, прискорений втручанням людини.»
Це, ймовірно, призвело до втрати варіантів, пов'язаних зі швидшим ростом і пізнім дозріванням. Тріска, що вижила, дозріває раніше, менша за розміром і має знижену репродуктивну здатність. Втрата генетичного різноманіття також означає зниження здатності адаптуватися до майбутніх змін навколишнього середовища.
Дані, зібрані у 2025 році під час експедиції ALKOR, показують, що, незважаючи на заборони на рибальство, немає чітких ознак відновлення розміру тіла тріски. Це підкреслює необхідність додаткових заходів для збереження цього виду та захисту морської екосистеми Балтійського моря. Це дослідження підкреслює важливість стійких методів рибальства та необхідність захисту морського біорізноманіття.