ДНК у ядрі клітини упакована так щільно, що двометрова нитка вміщується в просторі, тоншому за людську волосину. Це пакування життєво необхідне, але воно ж заважає інструментам на кшталт CRISPRa дістатися до потрібних генів під час перепрограмування клітин.
Вчені з UCLA знайшли простий фізичний спосіб обійти перешкоду. Вони пропускають клітини шкіри через мікрофлюїдний чип, де ядро на частки секунди стискається. Хроматин тимчасово розпушується, і гени, що керують перетворенням на нейрони, стають доступнішими для активації.
В експериментах на мишачих клітинах ефективність зросла помітно. При використанні лише CRISPRa нейрони утворювалися приблизно з трьох відсотків клітин. З додаванням стискання частка сягала десяти відсотків. Коли перед цим активували ген Oct4, роблячи клітини більш пластичними, показник піднімався до сорока відсотків.
Метод назвали MECA — механічно підсилена CRISPR-активація. Дослідники спершу картували ділянки геному, які відкриваються після стискання, а потім спрямовували напрямні РНК саме туди. Це дозволило уникнути довгого підбору мішеней методом проб і помилок.
Підхід не змінює послідовність ДНК і не потребує вірусів для доставки інструментів. Він лише використовує короткочасний механічний вплив, який клітини в організмі відчувають постійно — від розтягування м'язів до навантаження на кістки. За словами керівника лабораторії Сун Лі, це «остання миля» проблеми доступності генів.
Результати опубліковано в журналі Matter. Вчені планують перевірити метод на людських клітинах та інших типах перепрограмування. Додатково помічено, що активація Oct4 у такий спосіб знижує ознаки клітинного старіння у клітин від старих мишей.
Фізичні сили, які зазвичай вважають другорядними порівняно з хімічними сигналами, можуть стати ключем до надійнішого отримання нейронів для моделювання хвороб і тестування ліків.


