Наприкінці серпня 2026 року президент ОАЕ шейх Мохамед бін Заєд видав указ про створення Національної програми передових наук і технологій. На перший погляд, це черговий крок у гонці за інноваціями, але за ним стоїть глибша гра: перетворення тимчасового нафтового багатства на стійкий капітал знань і промисловості.
Програма пов'язує освіту, дослідження та розвиток талантів безпосередньо зі стратегічними галузями. Вищий комітет очолює шейх Мансур бін Заєд, його заступником став шейх Абдалла бін Заєд. На першому етапі — шість напрямів: технічна освіта та національні кадри, національна служба, флагманські ініціативи, глобальні виклики, залучення світових талантів і технічні дослідження з інноваціями. Мета — не просто навчати, а вирощувати фахівців, здатних створювати експортовані технології та зміцнювати промисловий суверенітет країни.
Для економіки ОАЕ це класична ставка на диверсифікацію. Нафта дає швидкі доходи, але вона скінченна і схильна до коливань цін. Інвестуючи в науку та кадри зараз, емірати закладають фундамент для нових джерел багатства — від передового виробництва до експорту високотехнологічних рішень. Це нагадує, як розсудливий інвестор переводить частину портфеля з сировинних активів в акції зростаючих компаній: ризик вищий, але потенціал довгострокової віддачі незрівнянно більший.
Інтереси тут очевидні. Держава виступає одночасно і інвестором, і замовником: вона фінансує підготовку фахівців і одночасно створює попит на їхні навички в пріоритетних секторах. Для молодих еміратців відкриваються реальні кар'єрні траєкторії з високою віддачею — не просто робота, а участь у створенні національного капіталу. Психологічно це змінює ставлення до грошей: багатство перестає сприйматися як спадок від надр і стає результатом власних зусиль і передбачливості.
Порівняйте з особистими фінансами. Людина, яка витрачає всі доходи на поточне споживання, ризикує залишитися без подушки в старості. Країна, яка не вкладає в людський капітал і технології, стикається з тією ж проблемою в масштабі поколінь. ОАЕ обирає протилежний шлях: поточні нафтові надлишки спрямовуються на «посів» майбутнього процвітання. Як каже стара арабська приказка, «хто сіє сьогодні, той жне завтра» — тут це не метафора, а точна економічна стратегія.
Результати проявляться не одразу, але вже зараз програма сигналізує ринкам та інвесторам: ОАЕ готова конкурувати не лише нафтою, а й мізками та технологіями. Для глобального спостерігача це урок: навіть у багатих на ресурси державах довгострокове багатство будується на здатності адаптуватися та створювати нове. Питання лише в тому, чи встигнуть інші країни зробити подібну ставку, поки вікно можливостей ще відкрите.
