У країні, де офіційна валюта втрачає цінність швидше, ніж встигають надрукувати нові купюри, обсяг криптовалютних операцій за рік зріс на 107% і сягнув 39,1 млрд доларів. Це найшвидше зростання серед п'яти найбільших ринків Латинської Америки, згідно з даними Chainalysis за період до кінця червня 2026 року.
Для порівняння: у Бразилії активність становила 252,5 млрд доларів, в Аргентині — 88,5 млрд, у Мексиці — 77,6 млрд, а в Колумбії — 29,1 млрд. Водночас темпи приросту в Мексиці, Аргентині та Колумбії коливалися лише від 13,8% до 25,5%. Венесуела ж випередила всіх майже у вісім разів.
Різкий стрибок пов'язаний із січнем 2026 року — арештом Ніколаса Мадуро. Наступного кварталу відтік криптовалюти з країни збільшився на 891,7% порівняно з попереднім періодом. Люди масово переводили заощадження у стейблкоїни, прив'язані до долара, щоб зберегти хоч якусь цінність.
В умовах гіперінфляції та обмеженого доступу до банківських послуг криптовалюта перестає бути інструментом спекуляції. Вона стає способом отримувати зарплату, надсилати перекази родичам і оплачувати товари, коли болівар знецінюється на очах. Стабільні монети тут виконують роль «цифрового долара» для повсякденних потреб.
Подібна динаміка повторює картину в інших країнах регіону з нестабільною економікою: крипто слугує не розкішшю, а страховкою. Коли традиційні фінанси підводять, люди знаходять обхідні шляхи, і обсяги операцій зростають не від жадібності, а від необхідності зберегти те, що ще можна врятувати.
За даними Chainalysis, весь регіон Латинської Америки показав зростання криптоактивності на 9,8% — до 593,8 млрд доларів. Венесуела ж продемонструвала, наскільки швидко населення адаптується, коли звичні інструменти перестають працювати.
Зрештою, криптовалюта в таких умовах — це не інвестиція заради прибутку, а практичний механізм виживання, який дозволяє звичайним людям зберегти доступ до заощаджень і платежів попри політичні та економічні потрясіння.
