Археологи, проводячи розкопки на кладовищі залізної доби в Кані Котер (іранський Курдистан), виявили стародавній зразок кохлю, косметичного засобу для очей. Кладовище датується 9–7 століттями до н. е. і розташовувалося на східній околиці Ассирійської імперії. Багате поховання, яке включало зброю, ювелірні вироби та предмети особистої гігієни, вказує на те, що поховані належали до еліти суспільства.
Керамічний контейнер містив чорну порошкоподібну речовину. Аналіз ідентифікував її як кохль, виготовлений з оксидів марганцю та природного графіту — раніше невідоме поєднання. Кохль широко використовувався в стародавньому світі, зокрема в Єгипті, для естетики та медицини. Єгипетські рецепти включали малахіт, галенит та сполуки свинцю.
Чорний колір кохлю з Кані Котер був отриманий з піролюзиту (багатого на марганець) та графіту (вуглецевого походження), що було першим зафіксованим використанням графіту в кохлі. Це свідчить про адаптацію до регіональних ресурсів — гори Загрос поблизу Кані Котер багаті на марганець та графіт.
Контейнер з кохлем було знайдено разом зі срібними прикрасами, бронзовим дзеркалом та аплікаторами зі слонової кістки. Це вказує на особливу увагу до зовнішності та гігієни серед еліти залізної доби — як чоловіків, так і жінок.
Знахідка є унікальною не лише за своїм складом, але й проливає світло на естетичні та культурні ідеали залізної доби. Через блиск графіту та глибокий чорний колір марганцю люди підкреслювали свою індивідуальність, красу та соціальний статус.