Генетичне дослідження розкриває походження та адаптації народу Фулані

Edited by: ReCath Cath

Комплексне генетичне дослідження проливає світло на походження та унікальні адаптації народу Фулані, найбільшої африканської групи скотарів, яка налічує від 25 до 40 мільйонів осіб у 17 країнах. Дослідження, проведене протягом десятиліття міжнародною командою, що спеціалізується на людській різноманітності та еволюції, мало на меті розкрити генетичну та еволюційну історію Фулані.

Дослідження включало збір біологічних зразків та антропологічних даних від понад 400 учасників з Мавританії, Сенегалу, Малі, Буркіна-Фасо, Нігеру, Камеруну та Чаду. Геномні аналізи підтвердили чіткий генетичний підпис Фулані, що відображає глибокі родинні зв'язки як з Північною, так і з Західною Африкою. Сліди стародавнього північноафриканського походження, включаючи впливи стародавніх іберомаврузійців [мисливців-збирачів пізнього кам'яного віку], присутні у всіх популяціях Фулані. Це вказує на рух населення між Сахелем [напівзасушливим регіоном Африки на південь від Сахари] та Магрибом [регіоном Північної Африки, що межує з Середземним морем] під час Зеленої Сахари, 11 000–5 000 років тому.

Результати також вказують на тісніші генетичні зв'язки Фулані із західноафриканськими громадами, причому східні популяції Фулані мають генетичну спорідненість із центральноафриканськими та східноафриканськими групами. Ця закономірність узгоджується з історичними записами міграцій Фулані та підкреслює роль безперервного потоку генів через Сахель у формуванні їх генетичного різноманіття.

Окрім походження, дослідження виявило генетичні адаптації, що мають відношення до навколишнього середовища та способу життя Фулані. Висока поширеність генетичної ознаки, що дозволяє перетравлювати молоко після дитинства, часто пов'язана з європейськими та північноафриканськими популяціями, свідчить про потік генів із цих регіонів. Ця адаптація є важливою для підтримки молочної скотарської економіки Фулані. Іншим відкриттям є нижча сприйнятливість Фулані до паразита, відповідального за тяжку малярію, що є значною перевагою в схильному до малярії поясі Сахелю.

Генетичне дослідження збагачує розуміння культурних та історичних історій Фулані. Змішування населення та міграція, відображені в їхній ДНК, відповідають усним традиціям та історичним розповідям про їхні пересування Африкою. Їхнє складне генетичне різноманіття відображає їхню здатність асимілювати різноманітні культурні елементи та свідчить про історію виживання у складних умовах навколишнього середовища та загрозах здоров’ю. Генетичні адаптації Фулані мали глибокий вплив на їхні суспільні структури та стан здоров’я, дозволяючи їм процвітати в різних середовищах.

Знайшли помилку чи неточність?

Ми розглянемо ваші коментарі якомога швидше.