Нещодавні дослідження вивчають альтернативні моделі чорних дір, які кидають виклик традиційній концепції сингулярності, де закони фізики перестають діяти. Ці моделі, висвітлені в статті, опублікованій в Journal of Cosmology and Astroparticle Physics, вирішують проблему сингулярності за допомогою двох основних концепцій: регулярні чорні діри та імітатори чорних дір.
Регулярні чорні діри: Ця модель замінює сингулярність ядром скінченної щільності. Це ядро може створювати відштовхувальну гравітацію, яка запобігає повному колапсу.
Імітатори чорних дір: Ця модель не має ні сингулярності, ні горизонту подій, дозволяючи світлу та сигналам виходити назовні, таким чином підтримуючи зв'язок із зовнішнім всесвітом. Ці об'єкти потенційно можуть перетворюватися один на одного залежно від різних фізичних умов.
Ці теоретичні моделі пропонують потенційні рішення проблеми сингулярності та краще узгоджуються з поточними законами фізики. Вчені припускають, що майбутні спостереження, такі як зображення з високою роздільною здатністю з Телескопа горизонту подій або виявлення тонких аномалій у гравітаційних хвилях, можуть допомогти відрізнити ці моделі від стандартних чорних дір і надати уявлення про їх внутрішню структуру. Це дослідження може прокласти шлях до кращого розуміння квантової гравітації та об'єднання загальної теорії відносності з квантовою механікою.