Дослідники з Університету Радбауд виявили, що нейтронні зорі та білі карлики, подібно до чорних дір, піддаються випаровуванню, що ставить під сумнів попередні припущення про довговічність космічних об'єктів. Це нове розуміння, нещодавно опубліковане, свідчить про те, що гравітаційна кривизна може призвести до створення пар частинок, що змушує ці щільні зоряні залишки втрачати масу з часом.
Ключові висновки
Обчислення команди показують, що швидкість випаровування безпосередньо пов'язана зі щільністю об'єкта. За оцінками, нейтронні зорі та зоряні чорні діри випаровуються приблизно за 10^67 років. Білі карлики, які раніше вважалися одними з найтриваліших небесних тіл, за прогнозами, зникнуть за 10^78 років. Це значно скорочує оціночний термін життя Всесвіту, який раніше вважався 10^1100 років.
Це дослідження ґрунтується на дослідженні 2023 року, проведеному тією ж командою, яка спочатку запропонувала, що всі об'єкти з гравітаційним полем можуть випаровуватися за допомогою процесу, подібного до випромінювання Гокінга. Поточні висновки уточнюють ці оцінки та підкреслюють роль щільності у визначенні швидкості розпаду.
Наслідки
Наслідком цього відкриття є переглянуте розуміння остаточної долі Всесвіту, що свідчить про швидший розпад матерії, ніж передбачалося раніше. Ці висновки також впливають на розуміння квантової гравітації та остаточної долі інформації, закодованої в матерії. Команда також обчислила час випаровування Місяця та людини, оцінивши його в 10^90 років.
Дослідницька група включає Хейно Фальке, Майкла Вондрака та Вальтера ван Суйлеком з Університету Радбауд. Їхня робота поєднує астрофізику, квантову фізику та математику, щоб надати нове розуміння фундаментальних процесів, що керують Всесвітом.