Планета переживає тиху, але глибоку трансформацію. Зміна клімату змінює природні ритми, які відзначали життя на Землі протягом тисячоліть. Посилення викидів парникових газів спричинило стійке підвищення глобальної температури, змінюючи ритм, силу та початок сезонів.
Одним із найочевидніших симптомів є прогресуюче скорочення зим. Останні дослідження вказують на постійне зменшення тривалості холодних сезонів з кожним десятиліттям, тоді як літо, як правило, розширює своє домінування. Дані IPCC підтверджують цю тенденцію, зазначаючи, що в численних регіонах Північної півкулі зима починається пізніше і закінчується передчасно.
Коротші та м’якші зими руйнують споконвічні міграційні та репродуктивні моделі багатьох видів тварин. Це впливає на птахів і ссавців, фізіологія та поведінка яких нерозривно пов’язані з низькими температурами. Розсинхронізація між біологічними ритмами та змінами навколишнього середовища може призвести до серйозних проблем виживання для цих видів.
Зміна сезонних циклів дестабілізує традиційні терміни посадки та збирання врожаю, ставлячи під загрозу продуктивність сільськогосподарських культур і продовольчу безпеку. Раніша весна, більш інтенсивне літо та пізніша осінь змушують фермерів адаптуватися до мінливих і непередбачуваних умов. Це створює ризик значних втрат їхніх урожаїв.
Скорочення зим безпосередньо пов’язане з взаємопов’язаними факторами, які в першу чергу пов’язані зі зміною клімату. Викиди вуглекислого газу, метану та інших парникових газів досягли рекордних рівнів. Ці викиди затримують тепло в атмосфері, що призводить до глобального потепління.
Потепління Арктики змінює струменеві течії, роблячи їх більш хвилястими та нестабільними. Холодні повітряні маси, які зазвичай підтримують зимові умови, зміщуються або розпадаються передчасно, скорочуючи тривалість зим. Арктика втрачає морський лід і зменшується сніговий покрив, що призводить до того, що Земля поглинає більше тепла.
Скорочення тривалості зими змінює сезонні цикли багатьох видів. Рослини починають цвісти раніше через коротші зими та тепліші температури. Це створює невідповідності з життєвими циклами комах-запилювачів, таких як бджоли, які не синхронізовані з наявністю квітів.
Тепліші температури дозволяють інвазивним видам виживати в регіонах, де вони раніше не могли закріпитися. Ці види конкурують за ресурси з місцевими видами, часто спричиняючи їх витіснення або вимирання. Види, пристосовані до холодного клімату, стикаються з втратою середовища існування, що змушує їх переміщатися в обмежені або непридатні для життя райони.
Уряди та громади повинні зміцнювати інфраструктуру, призначену для протистояння екстремальним погодним умовам. Стратегії включають міські рішення, засновані на природі, такі як відновлення водно-болотних угідь і сприяння зеленим дахам. Ці дії пом’якшують підвищення температури та зменшують вплив екстремальних кліматичних явищ.