У Мадриді запустили незвичну систему: п'ятнадцять акустичних сенсорів зі штучним інтелектом цілодобово «слухають» птахів і кажанів у двох міських парках. Пристрої не записують звуки, а миттєво розпізнають види за голосами та ультразвуком, збираючи вже понад дванадцять тисяч спостережень.
Сім сенсорів стоять у Мадрид-Ріо — жвавому парку з високим рекреаційним навантаженням, вісім — у спокійнішому та просторішому лісовому парку Вальдебебас-Феліпе VI. Різниця в умовах дає змогу порівнювати, як фауна адаптується до різних рівнів людської присутності. Сенсори фіксують не лише вид, а й час, температуру, вологість та атмосферний тиск.
Перші дані вже показують контрасти. У Мадрид-Ріо визначили 66 видів птахів і 13 видів кажанів, у Вальдебебасі — 103 та 23 відповідно. Серед частих «гостей» — сорока, зеленяк, щиголь і чорний дрізд; серед рукокрилих — нічниця Натузіуса та нетопир середній. У більш природному парку спостережень значно більше.
Уся інформація автоматично надходить до цифрової платформи з «двійником» біорізноманіття: теплові карти, графіки та інструменти ГІС допомагають відстежувати сезонні зміни та планувати догляд за зеленими зонами. Іспанські розробники наголошують, що система повністю поважає приватність — звуки не зберігаються.
Проєкт, представлений 26 серпня 2026 року, демонструє, як сучасні технології перетворюють міські парки на живі лабораторії. Він дає змогу не лише фіксувати присутність видів, а й розуміти, як урбанізація впливає на їхню активність і розподіл.
Такі мережі моніторингу допомагають містам ухвалювати точніші рішення щодо збереження біорізноманіття, спираючись на реальні дані, а не на разові обстеження.
