23 вересня 2026 року в Нью-Йорку на полях 81-ї сесії Генеральної асамблеї ООН міністри закордонних справ Таджикистану й Сейшелів підписали угоду про скасування віз для власників звичайних, дипломатичних, службових та офіційних паспортів. Громадяни обох країн тепер можуть в'їжджати, виїжджати, проїжджати транзитом і тимчасово перебувати на території одна одної до 30 днів за візит, з обмеженням у 90 днів у календарному році.
Дипломатичні відносини між країнами встановлено лише в 2017 році, і до недавнього часу контакти залишалися мінімальними. Угода стала логічним продовженням зустрічей, розпочатих ще навесні 2026-го під час візиту сейшельського міністра до Душанбе. Вона відкриває практичні можливості для туризму, торгівлі та освітніх обмінів між Центральною Азією та Індійським океаном — регіонами, які рідко опиняються в одному туристичному маршруті.
Для таджикистанців Сейшели — це не просто екзотичний пляжний відпочинок, а шанс побачити, як невелика острівна нація балансує між збереженням унікальної природи та розвитком сталого туризму. Для сейшельців Таджикистан пропонує доступ до давніх торговельних шляхів, гірських ландшафтів і культурної спадщини, яка залишається маловідомою за межами пострадянського простору. Такі зв'язки допомагають подолати географічну й культурну дистанцію, яка раніше вимагала складних візових процедур.
Угода вписується в ширшу тенденцію: країни з обмеженими ресурсами шукають прямих партнерств, оминаючи традиційні центри тяжіння. Вона не обіцяє миттєвого туристичного буму, але створює основу для поступового зростання взаємного інтересу — від студентських програм до спільних проєктів у сфері екотуризму та малого бізнесу.
Насправді це означає, що мешканець Душанбе зможе спланувати поїздку на Сейшели без попереднього звернення до посольства, а мешканець Вікторії — дослідити Памір або давні міста Таджикистану з меншими формальностями. Подібні кроки, хай і скромні за масштабом, поступово змінюють карту доступних подорожей.