Еволюція емодзі: дослідження їх впливу на комунікацію

Дослідження, яке вивчає роль емодзі в сучасній комунікації, показує, що їхнє значення виходить далеко за межі простих виразів. Професор Патрік Георг Грос з Університету Осло підкреслює, що емодзі стали необхідними для передачі емоцій та нюансів, яких часто не вистачає в текстовій комунікації. Дослідження підкреслює, як емодзі компенсують відсутність невербальних підказок, таких як інтонація та вирази обличчя, які переважають у взаємодіях віч-на-віч. Стандарт Unicode наразі містить приблизно 3800 емодзі, починаючи від реалістичних зображень облич і жестів до символічних іконок. Дослідження досліджує, як інтерпретація цих емодзі може відрізнятися в різних культурах і поколіннях. Наприклад, «обличчя з довгим носом» часто асоціюється з обманом, тоді як «усміхнене обличчя» може мати різні конотації залежно від вікової групи, яка його використовує. Дослідники, включаючи Гроса, проаналізували тонкі відмінності в дизайні емодзі. Наприклад, вони вивчили різницю між усміхненим обличчям з видимими зубами та простим усміхненим обличчям. Результати показали, що перше часто асоціюється з радістю, тоді як друге передає гумор або розвагу. Це дослідження підкреслює, як ці, здавалося б, незначні зміни можуть суттєво впливати на тон цифрової комунікації. Дослідження також розглядає використання кількох емодзі поцілунків, які відрізняються виразом очей. Хоча деякі користувачі можуть не помічати різниці, інші навмисно вибирають певні емодзі поцілунків, щоб відобразити свій настрій або контекст повідомлення. Грос робить висновок, що емодзі функціонують подібно до жестів і виразів обличчя в реальних розмовах, додаючи емоційний шар до комунікації та стаючи невід’ємною частиною сучасної граматики та соціолінгвістики.