8 липня 2025 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт двох високопосадовців Талібану в Афганістані. Ордери стосуються Хібатулли Ахундзада, верховного лідера, та Абдул Хакіма Хакані, президента Верховного суду. Ці лідери звинувачуються у злочинах проти людяності, зокрема у переслідуванні за гендерною ознакою.
Судді МКС визначили, що є обґрунтовані підстави підозрювати лідерів у переслідуванні жінок, дівчат та осіб, що не відповідають гендерним нормам, з моменту відновлення влади Талібану у 2021 році. Це переслідування включає серйозні обмеження на освіту, свободу пересування та вираження. Також йдеться про порушення приватності та сімейного життя жінок і дівчат.
У відповідь речник Талібану Забіхулла Муджахід відкинув ордери, назвавши їх "безпідставною риторикою". Він заявив, що уряд Талібану не визнає повноважень МКС. Тим часом, 7 липня 2025 року, Генеральна Асамблея ООН ухвалила необов'язкову резолюцію. Вона закликала Талібан припинити репресивні політики щодо жінок і дівчат та ліквідувати терористичні організації, що діють в Афганістані.
Резолюція була ухвалена з 116 голосами "за", 2 "проти" (США та Ізраїль) та 12 утрималися. Це відображає глобальне засудження порушень прав людини Талібаном. Ці порушення включають заборону на освіту для дівчат старше шостого класу та обмеження участі жінок у громадському житті з моменту повернення Талібану до влади у 2021 році.
Ці події стали наслідком запиту прокурора МКС Каріма Хана у січні 2025 року про відновлення розслідування щодо Афганістану. Розслідування зосереджено на ймовірних злочинах Талібану та Ісламської держави Хорасану. При цьому зменшується пріоритетність попередніх звинувачень проти американських військових. Правозахисні організації, такі як Amnesty International та Human Rights Watch, вітали ці дії, вважаючи їх важливими кроками до справедливості для афганських жінок і дівчат.
Проте ефективна реалізація цих ордерів на арешт і резолюцій залишається під питанням. Це пов'язано з відсутністю міжнародної співпраці та позицією Талібану щодо юрисдикції МКС. Ситуація підкреслює триваючу боротьбу за права людини та відповідальність в Афганістані.