Ісландія, стратегічно розташована між Північною Америкою та Європою, стикається зі зростаючими геополітичними складнощами. Як член-засновник НАТО, що не має власної армії та не є частиною ЄС, Ісландія балансує між конкуруючими інтересами на тлі зростаючої напруженості.
Зростаючий розрив між США та Європою чинить тиск на Ісландію. США розглядають Ісландію як життєво важливу для безпеки країни, особливо для виявлення підводних човнів уздовж Серединно-Атлантичного хребта. Це призвело до збільшення військової активності в Арктиці, що посилилося зміною клімату.
Ісландці активно обговорюють збільшення оборонної діяльності та можливість вступу до ЄС. Прем'єр-міністр Кріструн Фростадоттір планує провести референдум щодо початку переговорів про членство в ЄС до 2027 року. Публічна дискусія щодо оборони є вирішальною, особливо тому, що військова діяльність була відносно занижена.
Берегова охорона Ісландії бере на себе більш значну роль в обороні. Економіка країни отримала вигоду від недорогої зеленої електроенергії та інновацій. Військові зв'язки США з Ісландією сягають часів Другої світової війни, і Ісландія залишалася актуальною в НАТО після закінчення холодної війни, приймаючи навчання НАТО.
Минулі зауваження колишнього президента Трампа щодо Гренландії та напружені відносини з Європою викликали занепокоєння в Ісландії. Прем'єр-міністр Фростадоттір має на меті запобігти тому, щоб референдум щодо ЄС не сприймався як вибір між США та Європою. Деякі виступають за більш ранній референдум через потенційні зміни в політиці США.