ЄС та країни Центральної Азії зустрілися в Самарканді на тлі геополітичної конкуренції

У Самарканді, Узбекистан, у п'ятницю завершився саміт між Європейським Союзом і п'ятьма країнами Центральної Азії — Казахстаном, Киргизстаном, Таджикистаном, Узбекистаном і Туркменістаном. Метою зустрічі було посилення залучення ЄС до регіону, конкуруючи з впливом Китаю, Сполучених Штатів і Росії. ЄС прагне створити транспортний коридор із Центральної Азії до Європи через Кавказ і Туреччину, оминаючи Росію, із запропонованою інвестицією в 10 мільярдів євро. Перед самітом Високий представник Союзу із закордонних справ Кая Каллас провела підготовчі зустрічі з міністрами закордонних справ країн Центральної Азії в Туркменістані. Європейські лідери, зокрема президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Олаф Шольц, раніше відвідали регіон, зосереджуючись на енергетичних ресурсах, урані та фінансовій співпраці. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також взяла участь у саміті в Самарканді. Казахстан, найбагатша з країн Центральної Азії, володіє значними запасами природних ресурсів, включаючи нафту, газ, уран, золото та рідкоземельні елементи. Інші країни Центральної Азії також мають значні ресурсні багатства, що робить регіон центром уваги світових держав. Експерти зазначають, що країни Центральної Азії прагнуть диверсифікувати свою зовнішню політику, підтримуючи відносини з ЄС, Китаєм, Росією та Сполученими Штатами. Хоча економічна співпраця з ЄС не досягла рівня залучення Китаю, очікуються інвестиції. Саміт відбувається на тлі геополітичної напруженості, при цьому Росія висловлює занепокоєння щодо зростання впливу ЄС у Центральній Азії. Росія використовує свої економічні зв'язки та зв'язки у сфері безпеки з цими країнами, включаючи контроль над нафтопроводами та військовими базами, щоб підтримувати свій регіональний вплив. Аналітики припускають, що зусилля ЄС щодо зміцнення своїх позицій у Центральній Азії можуть зіткнутися з проблемами через географічну віддаленість, обмежену участь європейських компаній і відсутність розуміння регіональної динаміки. Незважаючи на ці перешкоди, присутність ЄС у регіоні поступово збільшувалася з початку конфлікту між Росією та Україною, оскільки Центральна Азія служить транзитним вузлом для товарів між Заходом і Росією.