Внутрішні паспорти Іспанії: релікт XVIII-XIX століть, що обмежував регіональні подорожі та економічне зростання

У XVIII та XIX століттях для подорожей між регіонами Іспанії, наприклад, з Галісії до Кастилії і Леону, потрібні були внутрішні паспорти. Ці документи були необхідні через регіональну адміністративну автономію, митниці та прикордонний контроль. Кожен регіон мав свій формат паспорта, що створювало плутанину та затримки. Отримання паспорта передбачало подання заяви до місцевих органів влади, надання посвідчення особи та причин поїздки, а також оплату зборів, що могло зайняти дні або тижні. Ці внутрішні паспорти перешкоджали вільному пересуванню людей, впливаючи на економіку через збільшення витрат і уповільнення транзакцій для торговців і перевізників. У соціальному плані вони створювали перешкоди для возз'єднання сімей, які жили в різних регіонах. Внутрішні паспорти були скасовані в другій половині XIX століття, що сприяло вільному пересуванню та сприяло національному об'єднанню та економічному розвитку.