Марсохід Curiosity NASA зробив значне відкриття, яке може пояснити таємницю втраченої атмосфери Марса. Марсохід знайшов докази сидериту, залізо-карбонатного мінералу, в кратері Гейла.
Вчені вважають, що стародавній Марс мав густу, багату на вуглекислий газ атмосферу та рідку воду. Вуглекислий газ і вода повинні були реагувати з марсіанськими породами, утворюючи карбонатні мінерали. Однак попередні місії не знайшли достатньо карбонату на поверхні, щоб підтвердити цю теорію.
Відкриття сидериту свідчить про те, що карбонат може бути прихований під поверхнею, замаскований іншими мінералами. Це може означати, що кількість вуглекислого газу, необхідного для створення теплого, вологого Марса, була меншою, ніж вважалося раніше. Залишковий вуглекислий газ може бути прихований в інших відкладеннях або втрачений у космос з часом.
Майбутні місії в багаті на сульфати райони на Марсі можуть підтвердити ці висновки. Це допоможе вченим краще зрозуміти ранню історію планети та атмосферну еволюцію. Відкриття підкреслює важливість підповерхневої розвідки для розуміння минулого Марса.
Висновки Curiosity сприяють нашому розумінню трансформації Марса протягом мільярдів років. Дані були отримані шляхом буріння в марсіанську поверхню та аналізу зразків. Інструмент CheMin відіграв вирішальну роль у ідентифікації сидериту.
Це відкриття може мати довгостроковий вплив на наше розуміння історії клімату Марса. Це також може вплинути на майбутні стратегії дослідження космосу. Це підкреслює потенціал підповерхневих відкладень зберігати ключову інформацію про планетарну еволюцію.