Астрономи потенційно виявили приховану популяцію галактик, занурених у далеке інфрачервоне світло. Це відкриття ґрунтується на аналізі унікальних даних космічної обсерваторії Herschel Європейського космічного агентства. Ці галактики можуть пояснити надлишок далекого інфрачервоного світла у Всесвіті.
Далеке інфрачервоне світло випромінюється космічним пилом, який поглинає світло зірок. Цей пил утворюється під час циклів формування та смерті зірок. Чим інтенсивніший цей цикл, тим більше пилу утворюється, потенційно приховуючи зірки в галактиках.
Кріс Пірсон, астроном з Резерфордської лабораторії Еплтона у Великій Британії, очолив групу, яка використовувала архівні дані Herschel. Вони шукали ці відсутні частини в космічному інфрачервоному фоні. Herschel, який працював до 2013 року, міг спостерігати Всесвіт у довгих хвилях далекого інфрачервоного світла.
Команда склала 141 зображення з інструменту SPIRE Herschel, поєднавши їх з даними космічного телескопа Spitzer NASA. Це створило найглибший вид космосу в далекому інфрачервоному діапазоні, який коли-небудь був зроблений. Вони ідентифікували 1848 джерел далекого інфрачервоного випромінювання в цьому «темному полі».
Статистичний аналіз показує, що ці джерела є запиленими, зіркоутворюючими карликовими галактиками на різних відстанях. Ці галактики тьмяні та їх важко знайти, що свідчить про те, що це менші галактики, які переживають початкові сплески зореутворення. Екстраполяція цих висновків свідчить про значний внесок у далекий інфрачервоний фон.
Потрібно більше даних, щоб підтвердити існування цих прихованих галактик. Команда Пірсона планує використовувати Субміліметровий масив (SMA) на Гаваях. Запропонована місія NASA під назвою PRIMA, що спеціалізується на спектроскопії, також може бути корисною у розгадці цієї таємниці.
Дві статті з детальним описом цих висновків були опубліковані в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.