Нещодавно виникли дебати щодо наявності рідкої води в марсіанській корі. Планетолог Брюс Якоскі оскаржив висновки дослідження 2024 року, яке припускало, що під поверхнею Марса існує значна кількість рідкої води.
Первинне дослідження, засноване на даних місії НАСА InSight, показало, що геофізичні властивості марсіанської кори, розташованої на глибині від 11,5 до 20 кілометрів під поверхнею, найкраще пояснюються тріщинуватими магматичними породами, насиченими рідкою водою. Дослідження оцінило потенційний глобальний еквівалентний шар (GEL) води глибиною від одного до двох кілометрів.
Якоскі, визнаючи методологію дослідження, запропонував альтернативні інтерпретації даних InSight. Він стверджував, що такі фактори, як розташування порового простору та наявність твердого льоду, також можуть пояснити отримані результати. Його переоцінка розширила оціночний діапазон GEL від нуля до двох кілометрів.
Очікується, що майбутні місії з розширеними можливостями геологічного аналізу забезпечать більш чітке розуміння запасів води на Марсі, що має вирішальне значення для розуміння гідрологічної історії планети, потенціалу для життя та придатності для майбутніх досліджень.