Вплив американських тарифів на швейну промисловість Бангладеш: соціально-психологічний аналіз реакції працівників

Введення Сполученими Штатами 35% тарифу на імпорт готового одягу з Бангладеш у липні 2025 року викликало значну соціально-психологічну напругу серед працівників швейної промисловості. Цей сектор, який забезпечує понад 80% експорту країни та працевлаштовує близько 4 мільйонів людей, переважно жінок, зіткнувся з новою хвилею невпевненості. Дослідження показують, що такі економічні потрясіння можуть призвести до зростання рівня тривожності та депресії серед працівників, особливо тих, хто має низький рівень фінансової стабільності. Зменшення попиту з боку великих американських роздрібних мереж, таких як Gap Inc. та VF Corp, створює реальну загрозу втрати робочих місць. Соціальні психологи відзначають, що страх втрати роботи може призвести до зниження продуктивності праці, погіршення міжособистісних відносин на робочому місці та збільшення випадків конфліктів. Крім того, невизначеність щодо майбутнього може викликати почуття безпорадності та відчаю, особливо серед жінок, які часто є єдиними годувальницями в сім'ях. Уряд Бангладеш активно шукає альтернативні ринки, такі як Європейський Союз, Велика Британія, Канада та Австралія, щоб пом'якшити негативні наслідки. Однак, перехід на нові ринки вимагає часу та інвестицій, що може посилити соціально-психологічний тиск на працівників у короткостроковій перспективі. Важливо, щоб уряд та підприємства вживали заходів для підтримки психічного здоров'я працівників, надаючи консультації та психологічну допомогу. Крім того, перехід до виробництва екологічно чистого та преміального одягу, а також приватних марок для бутіків, може створити нові можливості, але вимагає перекваліфікації працівників. Це може викликати додатковий стрес, особливо серед тих, хто не має достатньої освіти або навичок. Тому, програми перекваліфікації повинні враховувати не лише технічні аспекти, але й психологічну підтримку, щоб допомогти працівникам адаптуватися до нових вимог. Загалом, ситуація вимагає комплексного підходу, який враховує не лише економічні, але й соціально-психологічні наслідки тарифів для працівників швейної промисловості Бангладеш.